Її віра стала прикладом

30.04.2019
0
577

18 квітня 2019 року відійшла у вічність місіонерка місії «Голос надії» Тетяна Бізюк.

Народилася Тетяна 11 вересня 1983 року в с. Біла Криниця Рівненської області. До Бога прийшла в підлітковому віці – і відтоді щиро служила Йому.  

Попри те, що дівчина здобула економічну освіту, її батько — художник-вітражист — прищепив їй бажання творити прекрасне. Вона виготовляла картини з віражного скла в оригінальній техніці, яку винайшла сама. Ці картини виставлялися на багатьох виставах по всій Україні.

На початку 2000-их років Тетяна закінчила Рівненську духовну семінарію, у якій здобула освіту регента хору. Тоді ж уперше приїхала на Сумщину в складі групи молоді з рівненських та волинських церков. Співала в гурті «Благовіст» при Сумському обласному об’єднанні церков.

У 2005-2008 роках місіонерка навчалася в Київській богословській семінарії «Благодать та істина», де здобула диплом служителя-душеопікуна. Як місіонер вона працювала в містах Шостка й Кролевець Сумської області. У 2008 році вийшла заміж за Віталія Бізюка. З 2012 року молоде подружжя виконувало місіонерське служіння в містах Буринь та Путивль. Останнім часом вони були відповідальні за місіонерську працю в Путивлі.

У 2014 році сім’я Бізюків пройшла через страшне випробування. Під час молодіжного з’їзду в Малині на їхній намет впало дерево – і Віталій у критичному стані потрапив у лікарню. Лікарі не давали надії на життя, проте щира любов та молитва дружини, а також багатьох християн, які знали про цю ситуацію, зробили чудо. Віталій не просто залишився живим, але й попри всі прогнози лікарів став на ноги.

Зі ще більшою відвагою молоде подружжя стало свідчити про Бога та Його милості. Проте у 2018 році важкий діагноз, як вирок, прозвучав із уст лікарів уже до самої Тетяни. Попри те, що терпіла важкий біль, вона завжди посміхалася й підбадьорювала людей, які були з неї. Вона просила в Бога зцілення, але не раз казала, що якщо навіть цього не станеться – то готова зустрітися зі своїм Небесним Отцем у вічності.

Її віра стала прикладом і підтримкою для багатьох. Проте смерть рідної людини, та ще й такої молодої, звісно, болем озвалася в серцях багатьох людей, особливо найрідніших.

Колектив місії «Голос надії» висловлює щире співчуття чоловікові, батькам і всій родині місіонерки. Сумуємо разом із вами. Хай Дух Святий утішить вас, щоб ви зміцнилися надією на Господа, Який дав Тетяні гідно пройти свій шлях і став для неї міцною надією та опорою в житті.

Ольга Міцевська



Додати коментар

Пожертвувати