«Варто вірити»

31.08.2021
0
224

Продовжуємо благовістити на місцевих ринках. У квітні приїжджав Олександр Курченко та ще двоє братів із Сумської області, спілкувалися з людьми та дарували християнську літературу.

У травні мали дуже гарну зустріч з матерями загиблих бійців АТО в нашому «місіонерському» домі молитви. Майже всі були вперше. Ми з молоддю та підлітками виконали поетично-музичну композицію, присвячену дню Пасхи. Також співали пісні до Дня матері. Гарно провели час за чаєм і подарували продуктові пакунки. Періодично відвідуємо цих жінок, підтримуємо їх матеріально та духовно.

Їздили у м. Сміла на семінар дитячих служителів. Тема семінару: «Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди» (2Тим2:15). Такі зустрічі завжди зміцняють і дають натхнення до праці.

На початку червня декілька днів я просиналася дуже рано із бажанням молитися, хоча не знала, за що саме. В той період ми поїхали в с. Вознесенське неподалік від Золотоноші подарувати людям християнські газети і розповісти Добру Новину. Заходили в кожен дім, і я була приємно вражена, наскільки люди були відкритими, охочими молитися. А деякі з них вперше почули, хто такий Ісус Христос. Дві жінки попросили привезти Біблію, якої ще не читали. Молилися зі сльозами на очах... Ми почали регулярно їздити в це село, у деякі сім’ї нас запросили попити чаю і частіше приїжджати для спілкування. Я усвідомила, як важливо бути чутливою до Божого голосу і починати ранок з особливої молитви.

Провели пришкільний табір у с. Литвинець. Понад 60 дітей та педколектив школи протягом трьох днів були слухачами і учасниками програми, яка зосереджувалася на темі: як любити Бога усім серцем, а ближнього, як самого себе…

В кінці червня приїжджала молодь з Луцька допомогти нам у проведенні таборів у Золотоноші. Один із них — для українських дітей на території дому молитви. Говорили про те, як набути мир і як зберегти мир, що мир у всьому світі починається з себе. Другий табір — для ромських дітей на території їхньої громади. Протягом відпочинку діти брали участь в біблійних уроках, іграх та конкурсах, стрибали на батутах, спускалися з гірки, займалися рукоділлям, спілкувалися за чаєм із солодощами.

Початок липня мала можливість провести на Волині в батьківському домі разом із сім’єю. Дякую Богу за батьків та їхні молитви.

Побувала на ювілейний конференції місії «Голос надії». Запам’яталася фраза Миколи Синюка: «Про майбутнє потрібно думати зараз. І не лише думати, а й залишити гарний приклад для майбутнього покоління».

В кінці липня вперше мала можливість послужити в таборі для людей з інвалідністю, який проводили у м. Канів. Перший день пройшов під гаслом «Варто мріяти», говорили про мрії людей і мрії Бога щодо кожного з нас. Другий день — «Варто зустрітися», про зустріч з Богом, яка змінює життя. Третій день — «Варто вірити», про те, що віра і надія на Бога робить чудеса.

У серпні їздила на VOLYNFEST — молодіжний з’їзд у с. Брунетівка, що на Волині. Гасло з’їзду — «Чи ти любиш Мене?» Був добрий час, щоб перевірити свої стосунки з Богом — чи дійсно моє життя говорить про те, що я люблю Його?

Повернувшись на місіонерські поля Черкащини продовжуємо сіяти зерно Божого Слова. Щонеділі проводимо зібрання, щосуботи — підліткові зустрічі.

Оксана Величко, Черкаська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати