«Скільки це буде тривати?»

30.11.2022
0
337

У нелегкий час війни відбувається велике випробування віри, терпіння, надії, любові. Як би ми не старалися планувати життя, майбутнє не у нашій владі. Тільки Бог знає від початку, що буде в кінці, і Він пильнує наше життя, якщо ми віддаємо себе в Його всесильні руки. Я дуже вдячний Богу, що Він завжди поруч, що береже нашу сім’ю і місцевість. Ми живемо по Його милості. Бог робить чудеса і сьогодні!

Людські душі — дуже вагомий аргумент залишатися тут і служити далі. Хочеться якомога більше розказати людям про Господа, про Його любов, турботу і милість. Життя тепер непросте, наш старший син пішов у перший клас. Коли повітряна тривога, батьки змушені забирати дітей до дому. Щоправда, чекаючи на дітей, маємо змогу поспілкуватися з іншими батьками, деякі діти із класу нашого сина приходять на недільну школу.

У цей непростий час Бог будує свою церкву. Четверо молодих людей ввійшли у заповіт з Богом. Ми дуже радіємо в такі моменти.

Багато людей приходять у церкву за допомогою. Деякі не мають що їсти, втратили роботу, не знають, як далі бути. Ми кожного дня бачимо безвихідь у їхніх очах. «Ми втомилися… Скільки все це буде тривати?» — запитують вони. Намагаємося допомогти, чим можемо, розказати про Божу любов. Дехто не хоче чути, тому що втратили тих, кого любили... Деякі люди стали приходити на богослужіння.

Три рази на тиждень їжджу на служіння в с. Вороньки. Там почали приходити нові люди. Оскільки вимикають світло, привозимо генератор. Маємо можливість поспілкуватися, помолитися, побути разом, щоб підтримати один одного в цей нелегкий час. Також проводимо служіння в Білоусівці, доробляємо зал для богослужінь.      

Дружина займається з хором у нашій помісній церкві. Разом з молоддю відвідуємо інші церкви, щоб послужити співом. Мали виїзди в Олександрівку та Вороньки на День подяки та рукопокладення пастора.                    

У Чорнухах проводимо богослужіння щонеділі. У середу вивчаємо Біблію. В четвер — молитва. Продовжуємо працювати з дітьми — щосуботи проводимо зустрічі і гуртки. Діти з радістю беруть участь, з ними приходять і батьки. У суботу ввечері також проходять молодіжні зустрічі, на які збирається близько 20 людей. Плануємо відкрити денний центр для дітей, куди вони зможуть приходити кожного дня.

Ми радіємо, що можемо приймати молодь і в себе вдома, спілкуватися за кавою, співати, молитися. Щоправда, зараз такі спілкування проходять при свічках. Воду доводиться шукати колодязі або купувати. Адже світло і воду відключають. Також збираємося з молодими сім’ями, деякі залишаються в нас на кілька ночей.

Підтримуємо наших військових, відправляємо на передову продукти, засоби гігієни.

Юрій Шмига, Полтавська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати