«Дякуємо Богу за радість і смуток»
Останній період нашого життя був непростим. Але ми вдячні Богу за все і хочемо поділитися тими випробуваннями і Божими милостями, що спіткали нас. За цей час ми усвідомили, наскільки цінними є вірні друзі, брати і сестри у Христі.
Коли дружина зміцніла від виснажливої хвороби, ми поринули у працю з дітьми в інтернаті. Проводили для них біблійні уроки, ігри, привозили смаколики. Планували піти із програмою в тлумацьку школу, бо вже давно там не були. До того ж хотіли подарувати учням пакунки від «Сумки самарянина». Активно брали участь у житті тлумацької церкви. Дружина співала в гурті. Підтримували служіння в селах нашого району — Підвербцях, Живачеві, Суходолі, Пужниках, Хотимирі. Майже у всіх перелічених населених пунктах уже є люди, які навернулися до Бога. Відвідали хворих і поранених воїнів у районній лікарні.
Але у квітні дружина потрапила в аварію, і життя кардинально змінилося. Деякий час вона лежала у лікарні, потім вдома. Компресійний перелом хребта поклав її у ліжко на довгих 2 місяці. Згодом дозволили вставати і трохи ходити у корсеті. Домашні справи, догляд за дружиною і дітьми займали майже весь час. До того ж у травні наш син Самійло під час перерви у школі отримав травму спини. Рентген показав перелом хребта. Теж треба було деякий час лежати. Було дуже нелегко. Але підтримувала церква, брати і сестри, багато людей молилися за нас. Сьогодні син уже здоровий, а дружина проходить реабілітацію у стаціонарі. Вона вже ходить, сидить, навіть варить їсти і дещо робить на городі. Дякуємо Богу, що зберіг у цій аварії, що відновлює її здоров’я.
Незважаючи на ці обставини, проповідь Доброї Новини на Тлумаччині не зупинилася. Дружина по телефону координувала зустрічі в інтернаті. Команда братів і сестер із тлумацької церкви підтримала це служіння. На заключному заході діти отримали сертифікати про біблійне навчання та подарунки. На жаль, провести захід у школі так і не вдалося. За цей час кілька разів їздив на ринок в Обертин з християнськими газетами і Євангеліями.
Зараз потроху повертаємося до активного життя. У липні організували і провели в Олешанській ТГ зустріч із сім’ями воїнів, що загинули або зникли безвісти, захищаючи Україну. У будинку культури зібралися понад 40 місцевих жителів. Співом служив гурт з Тлумача, промову виголосив голова громади Богдан Двояк, а словом потіхи поділився пастор Ігор Бубна з Рогатина. Мали щиру молитву за Україну та сім’ї воїнів. В кінці спілкувалися за чаєм та вручили подарунки. Багато людей дякували за підтримку в тяжку для них годину. А ми дякували Богу, що могли послужити їм.
Також у липні з допомогою молоді з Коломиї провели дитячий майданчик на базі школи в с. Олеша. Нажаль погода була несприятлива, але за два дні майданчик відвідали 120 дітей. У програмі були біблійні заняття, ігри, спорт, рукоділля. Частували солодкою ватою та попкорном. І навіть вдалося у перерві між зливами поставити надувну гірку. На заключній програмі було 90 дітей, які отримали набори від «Сумки самарянина» та художню літературу.
Дякуємо Богу за радість і смуток, за випробування і досягнення, за підтримку і настанову. І головне дякуємо, що Господь ніколи нас не залишав і завжди був поряд в нашому житті.
Михайло Софяк, Івано-Франківська область, уривок з листа