Запал Божого вогню
Оскільки церква Млади Болеслава є дочірньою церкви м. Прага, то багато служінь ми проводимо спільно. Організувавши команду, ми почали пошуки нових шляхів для благовістя українцям в наших містах.
Цього року, вперше за весь час перебування в Чехії, вдалося провести одноденні фестивалі для українських дітей в обох містах. Це справжнє Боже чудо, оскільки в Європі не так просто дістати дозволи для проведення таких заходів на рівні міста. На цих фестивалях діти мали можливість відвідати різні майстер-класи, навчитися чогось нового, позмагатися у спорті. А найголовніше — кожен учасник обов’язково проходив чотири пункти, присвячені чотирьом істинам Євангелії: «Бог любить», «Людина грішна», «Ісус є Спаситель» та «Вибір». Разом з дітьми мимовільними слухачами ставали і батьки. Ввечері ми мали заключну лінійку, на якій найактивніші учасники отримували подарунки. Присутні переглядали євангелізаційну виставу та слухали проповіді пасторів місцевих церков. У Младі Болеславі захід відвідали понад 90 дітей та близько 50 дорослих. У Празі — 130 дітей та 70 дорослих.
Відразу після фестивалів наша команда вирушила на базу відпочинку для проведення тижневого дитячого табору. Там зібралося 76 учасників віком 8-15 років. Темою стаціонарного табору було «Королівство», де діти потрапляли в нову історію життя. Ми обговорювали три важливі теми: «Побачити себе», «За мене заплачено», «Пиши історію». Було приємно спостерігати, як малеча насолоджувалася простором на вулиці, іграми та відпочинком без ґаджетів. Та найбільше ми раділи, коли Боже Слово торкалося дітей, вони виходили на покаяння, у щирих розмовах відкривали свої серця.
Повернувшись з дитячого табору, ми з командою розпочали підготовку до молодіжного. Нас чекали п’ять днів духовного пробудження української молоді Чехії. Святий Дух торкався сердець, ми постійно відчували Божу благодать і невимовну радість. Багато людей прийшли в покаянні до Бога, дехто оновлював своє покаяння. Мабуть, кожен учасник і член команди отримав запал Божого вогню для нових звершень в Боже ім’я.
Одна з історій, яка трапилася в таборі — трансформація життя однієї з учасниць. Її батьки — християни, але сама дівчина давно відійшла від Бога. У свої вісімнадцять була абсолютно втомлена, її нічого не цікавило, і вона бажала лише смерті. Та після дотику Святого Духа — щиро покаялася, її обличчя стало світлим і радісним. Дівчина безперестанку повторювала, який добрий Бог. Сьогодні вона відвідує нашу церкву і стає активною учасницею служіння, шукає Божої волі для свого життя, старається свідчити про Бога іншим людям.
Ще одна дуже важлива подія відбулася у моїй сім’ї. Батько, за якого ми молилися десять років, навернувся до Бога минулої осені. А в кінці цього літа він дав Богові обіцянку доброї совісті, прийнявши водне хрещення. Це невимовна радість для мене, мами та нашої церкви. Продовжую молитися за спасіння моїх братів та їхніх сімей.
Це був насичений період, і я дякую Богові за нього. Дякую за всі дні духовної праці і за цей привілей — служити для Божої слави.
Оксана Корнійчук, Чехія, уривок з листа