Три роки служіння в Красилові
Дякуємо Господу, що довірив нам служіння у Красилові. Уже 3 роки ми працюємо тут. Щонеділі проводимо загальні богослужіння. Продовжуємо будівельні роботи при домі молитви. У приміщенні вже проходять зібрання та домашні групи. На жаль, зараз дуже не вистачає фінансів та спеціалістів, які могли би приїхати на допомогу. У нашій області активно діє служіння сиротам і вдовам. Відвідуємо їх, маємо спілкування, підтримуємо продуктами.
Ще весною наше місто зазнало обстрілу. Одна з ракет влучила в житловий будинок. Внаслідок прильотів загинуло 5 людей, багато поруйнованих домів. Через декілька днів ми поїхали відвідати деяких людей, які там мешкали, привезли продукти. Почали підходити люди із сусідніх будинків, ми роздавали допомогу, а також газети та Євангелії. Згодом ще раз відвідали їх. Деяким людям на тій вулиці допомогли у відновленні їхнього житла.
Їздимо в с. Кульчини до переселенців, проводимо там домашню групу та допомагаємо продуктами. Відвідали будинок для людей похилого віку та людей з інвалідністю в с. Вереміївка, провели богослужіння, подарували кожному невеликі гостинці від фонду «Краще майбутнє».
Зі старшим сином Едіком відвідали дводенний виїзд на природу «Батько-син», організований Відділом чоловічого служіння. Гарно провели час, ночували в наметах у лісі біля р. Горинь. Були різні змагання, риболовля, запливи в човні і просто спілкування для зміцнення стосунків між батьками й синами. Залишилися хороші враження. А дружина побувала на ретриті для дружин служителів у м. Чортків Тернопільської області, якого проводив відділ жіночого служіння Хмельницького обласного об’єднання.
Також ми займаємося вуличним благовістям. Наприклад, приїжджали у двір багатоповерхівки, де живуть наші сестри, співали християнські пісні, говорили з людьми, дарували Євангелії. Ставили колонку на ринку нашого міста і благовістили там. Їздили в с. Чернелівка, роздавали літературу, відвідували людей.
Буваємо в інших церквах, зокрема, їздили в Кременець Тернопільської області та Корнин на Рівненщині. Також відвідали звітну конференцію УЦХВЄ та конференцію місії «Голос надії» в Луцьку. Як відповідальний за місіонерське служіння в області відвідав місіонерів у Ленківцях, з ними заїхали в с. Коськів, де будується дім молитви. Відвідав місіонерів у Полонному, де служив на молодіжному таборі. Там теж розпочалося будівництво. Продовжуємо їздити до місіонерів в Антоніни.
Провели онлайн-зустріч місіонерів Хмельниччини. А згодом відбулася жива зустріч у церкві «Благодать Христа» в Хмельницькому, на якій були присутні старший пресвітер Ростислав Мурах та директор місії «Голос надії» Віталій Оніщук. Говорили про справи в області, кожен ділився своїм досвідом. Мене обрали відповідальним за працю «Голосу надії» на Хмельниччині. Після зустрічі брати заїхали в Красилів подивитися будівництво і звершили молитву благословення.
Великою підтримкою для мене є дружина Леся, яка допомагає у всьому. Дуже часто разом зі мною їздить на служіння, беручи наших двох дітей. Коли приїжджають різні команди, вона готує місця для ночівлі, прибирає, готує. Це дуже непросте служіння, тому дякую Богові за неї.
Продовжую займатися ремонтом пральних машин. При нагоді спілкуюся з клієнтами на духовні теми, дарую газети, Євангелії. Часто благовіщу, підвозячи пасажирів. Праці дуже багато, а працівників не вистачає. Тому молимо Господаря жнив про нових працівників-місіонерів, яких так не вистачає на Хмельниччині.
Олександр Яковчук, Хмельницька область, уривок з листа