Післятабірні зустрічі
Протягом літа ми з нашою молоддю провели 29 таборів в різних селах і містечках України, які відвідало 2394 дитини. У цих таборах було задіяно 160 чоловік молоді. Найбільший табір був с. Тучин Рівненської області, прийшли 270 дітей. Слава Богу, що в такий непростий час була можливість провести так багато таборів. Оскільки молодь, яка проводила табори, досить юна, то праця координаторів додатково спрямовувалася на служіння для команди. Дехто з молоді після таборів почав проводити недільні школи. У вечірній час в багатьох таборах проводили підліткові та молодіжні зустрічі. Під час табору діти мали можливість послухати біблійні історії, побувати на різноманітних факультативах, помолитися, смачно поїсти.
У вересні в деяких селах ми проводили післятабірні зустрічі, які називалися «День подяки». На ці зустрічі приходили і діти, і батьки. Після євангелізації усі разом пили гарячий чаю із солодощами. У декількох селах такі зустрічі стали початком недільної школи. Дякуємо Богу за відкриті двері для благовістя, за те, що Він запалює вогник любові в дитячих серцях.
У кінці серпня завершилося навчання вчителів недільної школи в с. Цир, на урочистому зібранні студентам вручили свідоцтва і звершили за них молитву. Група була невеликою, але я була приємно вражена їхнім бажанням служити. Кожен зі студентів дуже гарно підготувався до показового уроку. Було приємно, що вони використовували той матеріал, який я їм читала на лекціях. Коли поверталася додому автобусом після останнього заняття, сльози накотилися на очі, в серці відчула таке тепло, таку благодать і так дякувала Богові, що можу служити Йому!
Після табору в с. Гать ми відновили там недільну школу, до цієї праці долучилися вихованці моєї підліткової групи. Для мене це велика радість — бачити їх у служінні. В останній день євангелізації приїхали «діти», які у свій час ходили на недільну школу, а тепер одружилися і мають вже своїх дітей. Була гарна нагода поспілкуватися. Зараз на недільну школу щонеділі приходять 10-20 учнів. 24 жовтня проводили Свято подяки, розробили програму, діти підготували вірші, сценку та пісні для запрошених батьків. Після свята мали чаювання.
Продовжуємо працю в дитячому відділенні психіатричної лікарні. Але зараз у зв’язку з посиленням карантину нам лише дозволяють принести дітям їжу.
Із жовтня розпочалося навчання для підлітків. Багато дітей останній рік ходять на підліткове, далі перейдуть у молодь. Якось по-особливому переживаю за них, молюся, щоб усі лишилися вірними Богу. Приємно, що частина підлітків вже задіяні в якомусь служінні: хтось став вести недільну школу, хтось — проповідувати, хтось — брати участь у медіаслужінні. Дякую Богу, що ще на землі можу бачити плоди праці.