Проповідь шведам і гуцулам
Щиро вітаю зі світлим та прекрасним святом, яке відзначає весь християнський світ — воскресінням Господа і Спасителя наших душ. Нехай у ці святкові дні у кожного з вас на душі буде тепло і затишно від усвідомлення, що Ісус Христос Своїм воскресінням переміг смерть і вічну розлуку з Богом. А ще більше хай тішить думка про те, що є місце, яке Він приготував для всіх, хто Його полюбив.
Нас на Франківщині — близько 15 місіонерів. Ми часто один одному допомагаємо в служінні. Поширюємо Нові Заповіти чи іншу літературу, співаємо для перехожих та проповідуємо Слово Боже.
У березні були в горах, в с. Космач, де живуть гуцули. Одні люди не приймають, інші — благословляють і кажуть: «Те, що ви робите, дуже цінне!». У квітні були в Рогатині — співали, проповідували.
Щомісяця збираємося нашою місіонерською командою щоразу в іншому місці, де працює та чи інша місіонерська сім'я. У той день робимо піст із молитвою, а також проводимо богослужіння у місцевій церкві. Це дуже корисно і для помісної Церкви, і для нас самих.
Продовжуємо проводити школу особистого євангелізму (ШОЄ), готуємо все більше і більше братів та сестер до проповіді Євангелії. У цьому році провели вже три таких школи — в Червонограді, у Києві та в нас на Рогатинщині.
Чоловік моєї сестри, які проживають вже 3 роки у Швеції (виїхали із причини лікування трьох своїх дітей), довго шукав приміщення для оренди, щоб проводити служіння для наших емігрантів, які живуть чи працюють у Швеції. Нещодавно знайшов і запросив мене допомогти на перших порах зі служінням. Я вагався, однак порадившись і помолившись, погодився. Поїхав на 10 днів. На перше недільне служіння прийшло 17 чоловік, серед них був пастор швецької п'ятидесятницької церкви (приміщення якої і орендується) і брат Раулі Лехтонен, який пов'язаний зі служінням в Україні. На наступну неділю було 15 чоловік, а на третій раз — 23. Менше третини — то наші брати і сестри, які живуть там або працюють. Решта — невоцерковлені українці, які приїхали на заробітки. Я служив співом, свідоцтвом, проповіддю. Серед тижня вчив сина сестри грати на гітарі. За тиждень він вивчив три пісні, які заспівав на нельному богослужінні.
Віталій Маланчук, Івано-Франківська область, уривок з листа