Планів більше, ніж ресурсів
Ми продовжуємо щотижня служити у школі-інтернаті, де знаходяться діти-сироти та діти, евакуйовані із зони бойових дій із втратою одного чи двох батьків. Це для нас особливе служіння, оскільки діти чекають на нас, зустрічають біля воріт, коли приїжджаємо та проводжають, коли їдемо. Часто вони відкривають нам свої почуття і проблеми, наміри і образи. Якось прийшов хлопчина весь у синцях, але виявилось, що більшу частину травм він зазнав, коли у вільний час уявив себе людиною-павуком і лазив на турніки. Там він посварився зі старшим хлопцем, який ще додав йому синців. На жаль, так стається, бо діти ростуть в агресивному світі без батьків і родичів. Коли я висловив співчуття, хлопець підійшов, обняв мене, і йому відразу стало краще, тож побіг на рукоділля.
Активно розвиваємо служіння військовим та їхнім сім’ям. Налагодили співпрацю із нашою військовою адміністрацією і підписали договір про створення Департаменту служби капеланів. Згідно цього договору ми забезпечуємо необхідну духовну підтримку воїнам, їхнім сім’ям, ветеранам, здійснюємо супровід похоронних заходів. На жаль, нам не вистачає ресурсів, щоб охопити усіх, хто потребує опіки, хто втратив зміст і не хоче продовжувати жити після травм. Сотні розмов із бійцями дають чітке розуміння необхідності переглянути подальшу стратегію розвитку нашого служіння. Планів у нас в десятки разів більше, ніж ресурсів, тож молимося про допомогу від Господа.
Щомісяця збільшується кількість евакуйованих із зони бойових дій. Як розповів один літній чоловік, після зруйнування його будинку і церкви поруч, до них приїхали із західних областей добрі люди і допомогли все відбудувати, незважаючи на небезпеку (близько лінія фронту). Проте згодом новенька хата і церква із щойно зробленим опаленням опинилися в окупації, а чоловік евакуювався на Львівщину.
Проводимо вуличні євангелізації в селах і містах нашого регіону. Уперше в центрі Жидачева з офіційним погодженням провели масштабний благодійний євангелізаційний табір для дітей з батьками та молоді. Для нас цей захід важливий ще й тому, що в цьому районному центрі плануємо розширювати служіння.
Організували сестринське служіння на нашій місіонерській станції м. Жидачів. Я проводив семінар, сестри ділилися свідченнями, переживаннями, молитовними проханнями. Для них це було свято, яке надихнуло молитися за власні родини і проповідувати Євангелію жителям міста.
Іван Онисів, Львівська область, уривок з листа
* * *
Наша праця у школі-інтернаті триває, і ми все більше бачимо Божу руку у нашому служінні дітям. Викладачі свідчать про позитивний вплив на їхню поведінку. Я регулярно спілкуюся із декількома хлопцями, вони часто після нашої програми підходять розповісти про свої проблеми, переживання, мрії. Радий, що можу служити підтримкою.
Ми провели низку дитячих євангелізаційних таборів у Жидачеві та Жидачівському районі. Уся команда ретельно готується до цих подій, і з Божою допомогою ми корисно і цікаво провели час із дітьми й підлітками. Старалися залучати усіх дітей. Навіть діти з інвалідністю з допомогою наставників мали можливість спробувати себе у іграх, рукоділлі тощо. Для найменших ми створили окрему групу. Одна дівчинка прийшла на стадіон, зареєструвалася для участі, але соромилася підходити і знайомитися з іншими. Тому просто сиділа і грала на телефоні. Я підійшов до неї і почав розмову. Спершу трохи розповів про табір, про себе, потім почав розпитувати про неї. Виявилося, що вона була зовсім не проти поспілкуватися і зрештою розповіла про свою родину стільки, що я міг би намалювати її родове дерево. Батьки і вчителі навчальних закладів, на території яких ми проводили табори, були задоволені. Чимало родичів, котрі приводили дітей, залишались на місці і спостерігали за програмою, слухали проповіді, допомагали дітям у змаганнях. Члени нашої команди мали нагоду познайомитися та поспілкуватися з ними. Дуже приємно, що на богослужінні діти і батьки були дуже уважними, а під час проповіді навіть деякі перехожі зупинялися і слухали. На завершення ми пригощали усіх присутніх солодкою ватою.
Щотижня проводимо служіння у Тухлі, Верхньому Висоцьку, Жидачеві, Сколе. Наша команда продовжує благовістити на вулицях, розповсюджувати християнську літературу і газети.
Ставимо за мету — допомогти людям стати ближчими з Богом, бо тільки Він може допомогти реабілітуватися військовим, які повернулися з фронту, втративши кінцівки, відновити їхній психоемоційний стан, а також подолати травмуючий досвід їхнім дружинам і дітям.
Андрій Сидоров, Львівська область, уривок з листа