Загублена історія
Щоразу, коли трапляється щось значиме, починається полювання на все, що має навіть непряме відношення до події. Якщо ви походите по місцях аукціонів протягом півгодини, то знайдете недопалки знаменитостей, боксерські рукавиці, в яких була здобута перемога, і навіть серветки акторів, у які вони видували носа…
Разом із цим ми все ж примудряємося втрачати багато важливих речей. Десь у віках загубленні 80% рукописів Леонардо да Вінчі. Літератори мріють побачити авторський рукопис «Гамлета». Археологи перекидають тонни землі, щоб віднайти загублені цивілізації.
Мабуть, і не знайдеться такого, хто б не губив. Щоразу шукаємо ключі, запитуємо: «Чи не бачили моєї шапки?» Взагалі, загубити можна що завгодно. Старенькі кажуть, що втратили літа. Хворі — здоров’я. Люди втрачають розум, совість, честь…
А ще між днями загубилася вкрай важлива історія, з якої розпочалося наше з вами літочислення. Можливо, свідомо першим поставили Новий рік, щоб забрати увагу від Різдва. Цікаво, що весь християнський світ святкує Народження Ісуса Христа 25 грудня, тільки в країнах постатеїзму цю величну подію «приховали».
Пригадую, як одного разу запитав молодих людей, чи знають вони, що відбулося на Різдво? Розповідали про красиво оздоблену ялинку, про гірлянди, блиск різнокольорових вогнів, а їхні очі сяяли від спогадів про отримані подарунки. Зате матір Ісуса, невпевнено називали чи то Мартою чи Магдалиною. А щодо місця народження запитували: «Не в Україні?» Сумно, що ми, дорослі, загубили історію Різдва у власному невір’ї, суєті життя та не донесли її до власних дітей. Підмінили Різдво речами, які не мають до нього відношення.
Уявіть картину: ви іменинник, друзі знають про це і вирішили зробити свято на честь вашого дня народження. Вони готують смачну вечерю, прикрашають хату, одягають найкращий одяг. І от приходить година торжества. Але вас туди так ніхто й не покликав, про вас там навіть не згадали, і без вас всі почувалися прекрасно. Щось таке відбувається на Різдво, адже багато людей навіть не згадують про Того, Хто є винуватцем свята! Даруємо подарунки один одному, а Іменинник залишається осторонь.
Головного Героя, Ісуса, замінили дідом Морозом. І вже не Господь дарує радість, любов та спасіння, а в дідові Морозі шукаємо здійснення мрій. Зник образ святої Марії, мало хто чув про ангела Гавриїла, не згадуються ясла. Але ж це не просто казка чи міф, а правда, яка збувалася для нас.
Ми продовжуємо шукати загублені речі. Шукаємо рідних людей, яких втратили через власний егоїзм. Шукаємо здоров’я, яке втратили через неправильний спосіб життя. Шукаємо радість, підтримку, розуміння. Дивуємося, де поділася мораль. Насправді, усе почалося з тих пір, коли ми загубили історію Різдва!