Як привести дітей до Бога
Наше завдання — привести дітей до Бога. Та як би ми, батьки, не намагалися вкласти дітям істину й безпомилково наставити їх, найголовніше, щоб ми своїм прикладом і вчинками показали, як правильно чинити перед Богом. Для дітей тато і мама — найкращі у світі люди. Діти копіюють своїх батьків. Тож у першу чергу ми повинні привести до ладу своє життя. А потім допомогти дітям йти за Господом.
Спільна молитва
Дуже важливо разом зі всією родиною молитися й навчати дітей молитися, показати їм важливість молитви в житті сім’ї. Так, дуже добре збиратися сім’ями й спільно молитися. Тоді ми побачимо, які прийдуть благословення. Я знаю багато сімей, у яких тато збирав всю сім’ю, молився і читав Біблію, а потім усі разом обговорювали складні ситуації. І це дуже їх підкріплювало в духовному зростанні. У Біблії вони знаходили підтримку та утіху. Спілкування закінчувалося молитвою — і всі розходилися по кімнатах.
Любов і підтримка
Нам потрібно заглиблюватися в життя дітей і проводити з ними більше часу. Коли батьки гуляють із дітьми, розмовляють із ними, то це уже зміцнює сім’ю. А коли мами спілкуються і з дітьми, і з невістками та зятями — то це також прекрасно. Я знаю одну багатодітну сім’ю, у якій мама вибудовує чудові стосунки не тільки зі своїми дітьми, але також із невістками та зятями. Із любов’ю вона цікавиться, як вони себе почувають не тільки духовно, а й фізично. Повірте, до такої мами й тещі хочеться бігти, щоб мати з нею спілкування і розповідати їй про все. Вона з чоловіком постійно молиться за всю свою сім’ю — і це дуже зміцнює їхню родину. Ось у цьому і виявляється любов Божа. Тож будьмо для дітей підтримкою і в духовній сфері, і у фізичній. Коли будуть здорові наші сім’ї, то в нас буде змінюватися й суспільство — і це буде прекрасно.
Час разом
Душі наших дітей — це велика відповідальність перед Господом. Бог дарував нам дитину — і над нею обов’язково треба працювати. Ми повинні вести дітей до Бога — і Він обов’язково допоможе і дасть їм спасіння. Тому читаймо дітям Біблію, спілкуймося з ними та ставмося до них із терпінням. Любімо кожну свою дитину, що б там не сталося. «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» (Пр.22:6).