Три міфи про Різдво
1. Міф про печеру
«...Народився Він в печері» — співається про народження Христа в одному із християнських гімнів. Проте чи насправді це так?
Євангеліст Лука не повідомляє нам нічого ні про печеру, ні про хлів. Він каже, що Марії і Йосипу не було місця в готелі. Швидше за все, або Марія, або Йосип володіли у Віфлеємі нерухомістю спільно з родичами, яких у зв'язку з переписом набилося в житловому приміщенні предостатньо. І ці родичі навіть вчинили благородно, відвівши породіллі окреме приміщення. За свідченням Якова Кротова: «Компромісним є припущення, що мова йде взагалі про караван-сарай, де межували житлові кімнати й приміщення для худоби. От житлових кімнат і не залишилося порожніх, а в приміщеннях для худоби місце знайшлося. Точніше кажучи, це міг бути навіть не хлів чи стійло, де худоба перебуває постійно, а місце для годівлі худоби».
Причому, за текстом Луки, стає ясно, що поруч із Немовлям були й інші люди — можливо, благородні родичі, які відвели породіллі зручніше на той момент приміщення і не змусили її народжувати посеред кімнати, заповненої людьми.
2. Міф про кількість волхвів
Багато хто вважає, що кількість волхвів зазначено в Біблії. І їх нібито обов'язково має бути троє. Однак таке припущення засноване лише на тому, що волхви принесли три дари: золото, ладан і смирну. Наївно припускати, що кількість дарів відповідала кількості волхвів. Швидше за все, група «східних гостей» була більшою. Адже довга подорож напевно вимагала і хорошої охорони, і солідного каравану.
3. Міф про час і місце поклоніння волхвів
Більшість різдвяних листівок, спектаклів і гімнів оповідає про те, що волхви й пастухи вклонилися Христу одночасно, і сталося це у Віфлеємі. Однак, швидше за все, волхви прийшли поклонитися Христу набагато пізніше. Судіть самі:
- Лука нічого не пише про волхвів, а Матвій нічого не згадує про пастухів.
- Після 40 днів очищення Марія приносить жертву в Храмі — голубів (Євангелія від Луки, 2:24). Це свідчить про вбогість, адже Закон говорив: «Якщо ж вона не спроможеться на ягня, то нехай візьме дві горлиці...» (Книга Левит, 12: 8). Якщо ж волхви вже приходили до Марії й принесли золото, ладан і смирну, то Марія була би в змозі принести в жертву очищення агнця.
- Волхви бачили зорю, яка загорілася в момент народження Христа, тому їм потрібен був час, щоб зібратися в дорогу. Та й сама подорож «зі сходу» (навіть якщо припустити, що це «близький» схід — Вавилон) мала б зайняти багато часу. Їм належало пройти понад 1200 км. На це могло піти близько року. А то й більше.
- Ірод велів вбити немовлят у віці до двох років. Причому попередньо вивідав час появи зірки (що ще раз доводить, що зірка з'явилася в момент народження Христа). Отже, шлях волхвів зайняв близько двох років, і вони прийшли поклонитися Христу тільки через два роки після Різдва.
- Лука, до речі, додає важливу деталь: «А як виконали за Законом Господнім, повернулися в Галілею, до міста свого Назарету» (Євангелія від Луки, 2:39), — а це означає, що волхви прийшли не до Віфлеєма. Хоча Ірод послав їх саме туди (Євангелія від Матвія, 2:8), але волхви йшли за стародавнім GPS-навігатором — зіркою: «І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було» (Євангелія від Матвія, 2:9). У Палестині не було дороговказів із назвами населених пунктів, тому волхви йшли за зіркою, нітрохи не турбуючись про те, що прийшли не до Віфлеєма, а до Назарета. Саме тому Матвій і не говорить, що вони прийшли до Віфлеєма, але туди, «де Дитятко було», а був Він (за свідченням Луки) у Назареті.