Тест на визначення здоров’я душі

30.09.2020
0
463

Сьогодні світ загнаний у пастку страху. Люди бояться всього, а найбільше — невідомих вірусів та хвороб, адже вони змушують думати про смерть. Хворі шукають якісні тести та діагностичні процедури, щоб їм встановили правильний діагноз і, відповідно, призначили правильне лікування. Ми розуміємо, що аби правильно лікуватися і уникнути летального випадку, важливо дізнатися, що ж відбувається всередині нашого тіла.

Часто ігнорування діагностикою чи вже явними симптомами призводить до виникнення важкої хвороби і навіть смерті. Проте, як не дивно, є дещо важливіше за наше фізичне здоров’я — це здоров’я нашої душі. Слово Боже каже: «Яка ж користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить» (Мр.8:36). Інакше кажучи, яка користь людині, яка придбала найкраще харчування, умови проживання, медичне обслуговування, але не потурбувалася про душі? Те, що відбувається в нашій душі, значно важливіше від того, що відбувається в нашому тілі.

Пропоную переглянути кілька тестових питань, які допоможуть нам визначити, наскільки міцне наше духовне здоров’я.

Особисте читання і дослідження Божого Слова

Це основа наших стосунків іщ Богом. Якщо в мене немає регулярного читання Слова, постійно бракує часу на його вивчення або ж я читаю його, але воно не зачіпає струн моєї душі, — це тривожний стан. Можливо, я читаю Біблію тільки тоді, коли готуюся до проповіді, служіння, групи, тобто для когось — це також недобре, бо в такий спосіб у людини розвивається внутрішнє лицемірство. Вона думає лише про те, що б сказати комусь, але не чує, що каже Дух Святий їй.

Молитовне життя

Що більше я усвідомлюю залежність від Бога, то більше молюся. Біблія каже про те, що ми маємо виливати своє серце перед Господом (див. Фил.4:6). Де мало молитви, там буде багато паніки, неспокою сум’яття.

Чи розповідаю я Богові про все, чи ділюся з Ним переживаннями, чи чекаю відповіді? Чи хочу з Ним розмовляти? Якщо молитва для мене повинність — це небезпечний синдром.

Проповідь Євангелії собі

Кожній людині потрібен Христос, але тільки відроджена людина усвідомлює це. Що довше я живу з Богом, то більше Дух Святий відкриває мені Божу святість і глибину моєї гріховності. Тому мені все більше й більше потрібен Христос.

Я розумію, що я грішник, який заслуговував на пекло. А Ісус забрав мої гріхи і дав мені свою праведність. Тому я радію кожному новому дню, людям навколо, погоді, фінансам, здоров’ю, бо все це дано мені з милості Божої — незаслужено. Якщо ж не задоволений, не маю радості, думаю, що вартий кращого оточення, кращого статусу, нарікаю, осуджую, то це — тривожний сигнал. Я втрачаю першу любов, а можливо, й зовсім не зрозумів Євангелія і небесних цінностей.

Характер

Чи я є християнином, який постійно зростає? Що про мене розкажуть на роботі, у сім’ї, в церкві?

Освячення характеру — це не просто перестати робити погані вчинки, але й посвята себе на добрі діла. Чи працюю я над зміною свого характеру? Чи навчаюся від Христа відчувати так, як Він, реагувати на людей, обставини так, як Він? Якщо про мене кажуть: «Ну такий вже в нього характер!», це свідчить про серйозну патологію здоров’я душі.

Спільність

Клітина не живе сама по собі, її життя триває в організмі. Так само й справжній християнин прагне бути у спільності з Тілом Христовим. Не можна любити Христа і не любити Його Церкви. Спільність — це не просто відвідування зібрань, а побудова стосунків із братами та сестрами, турбота один про одного. Єдність там, де є глибоке спілкування, відкриття один перед одним особистих спокус, сповідання гріхів, підтримка, а не осудження.

Сьогодні багато людей тримаються від інших на відстані, не бажаючи говорити про свої проблеми і переживання, старанно вибудовуючи фасад, мовляв, у мене все добре. Якщо мене не цікавлять люди в церкві, я не хочу відвідувати малі групки, якщо після зібрання — одразу в двері, обминаю служителів церкви «десятою дорогою», то вірус гріха вже чимало лиха накоїв у моїй душі.

Свідчення невіруючим людям

Кожен учень Господа Ісус Христа має бути Його свідком. У його серці має бути біль за неспасенних і бажання донести їм Добру Звістку. Хтось скаже, мовляв, я не змію гарно говорити, але точно можу бути активним помічником, наприклад, служити своїм житлом для групи благовістя, я можу допомагати в служіннях церкви, які спрямовані на невіруючих, служити благовісникам, звільнивши їх від технічної роботи. Зрештою, я можу фінансово підтримувати це служіння і братів та сестер, які служать у благовісті, і посвячено молитися за неспасенних.

Якщо моє серце готове і відкрите, то Бог використає мене для цього служіння. Якщо ж серце не болить, значить його знеболив гріх. Ліки — покаяння.

Гріх схожий до прокази: тіло руйнується гниє, але не відчуває болю. Якщо у вас є ці симптоми, але ви не відчуваєте болю чи пригнічення, гріх увів знеболювальне у ваше серце. Вам потрібен біблійний діагноз і лікування. Йдіть до Христа, Його служителів, християнської спільноти. Вашій духовній імунній системі потрібні антитіла докору, покаяння, Слова. Небесний Лікар обов’язково прийме і вилікує вас.

Василь Корнійчук, журнал «Свічник»



Додати коментар

Пожертвувати