Страх останнього часу

30.09.2021
0
309

Боюся жити. Боюся останнього часу. Боюся за майбутнє. Боюся народжувати дітей. Боюся відкривати телефон і слухати всі надіслані пророцтва. Боюся дивитися новини. Боюся... Німіють руки, ціпеніють ноги, почалися панічні атаки.

У такому стані опинилося багато віруючих людей — і я їх розумію. Сьогодні людьми управляють за допомогою страху. Підганяють статистику, залякують, не дають місця здоровому глузду.

Я особисто в цьому випадку маю вибір: слухати цей весь словесний базар або вірити Біблії, де сказано: «Бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче! Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі» (Рим.8:15-16).

Отже, якщо ви діти Божі — тоді страх не повинен керувати вами. Чому Бог, так дбаючи про нас, забороняє піддаватися залякуванню? Страх нівечить здоров’я, виснажує сили, вбиває всередині будь-яке бажання жити, мріяти, вірити, служити. Багатьом уже нічого не хочеться робити, просто сховатися десь і перечекати, начебто це може допомогти.

Апостол Іван пише про силу любові, яка збереже мир навіть у день суду: «Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові» (1Iв.4:18).

Як точно сказано: страх — це покарання для тих, хто не просякнув любов’ю до кінця. Людина приречена на муку всередині себе, коли вона вирощує цих монстрів, коли живить їх. У цьому ж тексті написано, що любов проганяє будь-який страх, у ній немає страху.

Якось я тиждень думала про те, що раннє християнство пережило страшне гоніння. Павло йде туди, де буде страждати, і про це він напевно знає. Звідки в серцях така ревність, сміливість і довіра Богові? Ці люди були ж із тіла та крові, як і ми. Але їх не лякала смерть, вони точно знали свою справжню роль і завдання в цей нелегкий час. Основним їхнім завданням було благовістя, незважаючи ні на що. Їм треба було єдине — спасати душі людей.

На слова «не бійся», «не лякайся» можна натрапити в Біблії 365 разів — стільки, скільки днів у році. Тож Господь щодня нагадує нам: «Не бійся, Я з тобою». Це серйозна обітниця на кожен день. Вона не говорить про те, що ми не будемо переживати труднощі й випробування, а лише те, що ми зможемо їх подолати.

Хочеться жити чи хочеться зникнути?

Ти спокійний чи наляканий?

Ти натхненний чи тривожний?

Ти боїшся майбутнього чи довіряєш Богові своє життя?

Ти знаєш своє покликання на цей час чи не розумієш, що робити для Бога й людей?

Ти заражений інформаційним вірусом чи зцілений кров’ю Ісуса Христа?

«Не бійся, бо Я з Тобою!» — ці слова потрібні мільйонам людей нині. Вони дають людині впевненість, що вона не покинута й не забута. Віруючі люди не виняток із правил, вони також проходять через долини плачу й скорботи.

У Біблії Бог не раз говорить людині: «Навіть якщо увесь світ тебе зненавидить, Я тебе не залишу. Я буду плакати з тобою. Я буду нести тебе на руках. Я буду любити тебе безмежною любов’ю. Ти тільки дозволь. І тільки повір. Ти тільки дозволь Мені доторкнутися до твого серця».

Ці слова — це не гра в доброго татуся. Це — гімн безумовної батьківської любові. Небесному Отцеві не потрібні твої подвиги. Йому потрібне твоє чисте серце. Віддай Йому те, з чим ти не можеш упоратися сам. Довір Йому свій біль. Впусти Його в давно зачинені кімнати своєї душі, де є страх.

Повір: після цього ніщо не залишиться таким, як раніше.

Це слово життя для твоєї душі, яке може тебе зцілити й відігнати всякий страх, якщо ти приймеш його вірою: «Не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю» (Іс.41:10). «Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців» (Мт.10:29-31).

Не біймося зануритися в довіру Богові, тому що як Він провів першоапостольську церкву, так і проведе церкву останніх днів. Не дозволяйте страху та різній інформації взяти в полон ваші думки. Це не почерк Божий. Одягайте себе в одяг миру, любові та спокою. Сьогодні у світі мільйони тих, кому потрібні ці слова надії, їм потрібен Бог і ваше тепло.

Оксана Грабчук



Додати коментар

Пожертвувати