Розп’яття: через що пройшов Ісус?
Розп’яття було винайдено персами в 4-му столітті й вдосконалено римлянами в 1-му столітті до нашої ери.
Розп’яття — найболючіший метод позбавлення життя, винайдений людиною. Так страчували насамперед чоловіків, винних в особливо тяжких злочинах.
Розп’яття передвіщало страшну, довгу й болісну смерть. Проте Ісус відмовився пити знеболююче вино, відповідно до Своєї обіцянки: «Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця» (Мт.26:29).
Будучи прибитою до хреста, людина перебувала в неприродній для її анатомії позі. Коліна були зігнуті під кутом приблизно 45 градусів, і вся вага припадала на м’язи стегон, що призводило до сильних скорочень м’язів стегон і литок.
Тіло спиралося на ноги, пробиті цвяхом. Оскільки м’язи нижніх кінцівок починали слабшати, вага тіла переносилася на зап’ястя, руки та плечі. Тому невдовзі плечові, ліктьові кістки випадали з суглобів або ламалися.
Після цього вага тіла тиснула на великі грудні м’язи, стискаючи грудну клітку, тому вона утримувалася в положенні максимального вдиху. Для видиху Ісус повинен був перенести вагу на ноги, пробиті цвяхом, щоб підняти Своє тіло й таким чином опустити груди й випустити повітря з легень. Проблема полягала в тому, що зробити це було нелегко. Його рухи вгору й вниз по хресту викликали нестерпний біль у зап'ястях, стопах, зламаних ліктях і плечах. Тому дихання асоціювалося з нестерпним болем у поєднанні з постійним страхом задухи.
Крім того, усе Ісусове тіло кровоточило від ран, завданих бичуванням, накладенням тернового вінця, проколюванням зап’ясть і стоп, ранами від падінь і побоїв на шляху на Голгофу. Тіло було сильно зневоднене, а його кров’яний тиск небезпечно падав. При цьому пульс навпаки був надмірно швидким.
Через збільшення інтенсивності серцебиття та збільшення кількості рідини в перикарді серце Ісуса буквально розірвалося. Ймовірно, це стало причиною Його смерті. Близько третьої години дня Ісус сказав: «Тетеластай», або «Звершилось». У той момент він віддав Свій Дух і помер.
Ісус помер через шість годин найболючіших і найжахливіших тортур, які коли-небудь були винайдені. Він помер, щоб звичайні люди, такі, як ми, могли потрапити на небо. Усе, що він очікує від нас, — щоб ми любили Його, свого Господа, свого Бога, всім своїм серцем, всією душею, всією своєю силою та всім своїм розумом!
Невже ми не можемо зробити для Нього хоч стільки?