Зелена зона у Приморську

31.10.2020
0
56

Останні три місяці були насичені, незважаючи на карантин. У мене було три сесії, які проходили дистанційно. Навчання послужило великим благословенням для мого життя, духовного росту, особистого пізнання Бога і служіння. Безперестанку дякую Богу за таку гарну можливість пізнання Його Слова та нових методів благовістя.

Нам вдалося провести два дитячі християнські відпочинки. Приморськ віднесли до зеленої зони, в якій дозволено було проводити подібні заходи з дотриманням певних вимог. Так, у Приморську табір проходив три дні. Ми розповідали дітям про Бога, Біблію і спасіння через віру в Ісуса Христа. Кожен вечір був тематичним: вечір християнської пісні, вечір для молоді та «День сім’ї». Ми дуже вдячні Богу, що благословив нас фінансами та інвентарем (хокей і баскетбол), адже в нас свого немає. Також на допомогу приїхали троє сестер. Програма готували за три дні до початку, адже й подумати не могли, що в мерії дадуть дозвіл. Відвідало захід понад 50 дітей. Наступний табір провели у с. Переслав Приморського району. Дітей було менше.

Роздаючи запрошення на табір, мали можливість знайомитися, спілкуватися з людьми, роздавати літературу. Також ставили на ринку столик з літературою, запрошували перехожих підгодити, вибирати для читання. Вся література була безкоштовною.

Відвідую двох літніх жінок. Бабусі Свєті допомагаю прибирати вдома і надворі. Багато спілкуємося з нею про Біблію та спасіння. Бабуся Зіна — не може вставати, але вона з радістю слухає Боже Слово. Молимося за них.

Поза дитячими зустрічами стараюся будувати особисті близькі стосунки з підлітками, багато часу проводжу з ними в живу і через соціальні мережі. Молюся, щоб зерно Божого Слова проросло в їхніх серцях. Недавно одна дівчинка Олеся дякувала за те, що три роки тому, коли ми познайомилися, розповіли їй про Божі цінності. Сказала, що ці слова й досі в її серці і не дають зробити помилок, які роблять її однолітки.

12 вересня 2020 року відбулося перше водне хрещення в м. Приморськ. Одною з тих, хто ввійшов у завіт з Богом, була дівчина на ім’я Таня. Її і нашій радості не було меж. Молимося за її сім’ю, не так давно померла її мама. Також у цей святковий день до приїхали служителі з місії «Голос надії» і було рукопокладення брата Саші на дияконське служіння.

12 жовтня провели День подяки. За кілька днів до того виходили в місто, роздавали запрошення. Якось по-особливому люди відкривали свої серця до розмови, розказували свої переживання, болі, проблеми. Я старалася спрямувати їх до Бога, підтримати, підбадьорити.

Кілька разів ставили батут у с. Камишуватка та різних районах Приморська. Для малечі — це велика радість, а для нас — гарна можливість познайомитися з новими дітьми та їхніми батьками.

Їздили в смт Гуляйпільське на похорон. Допомагали нашим друзям-місіонерам провести траурне богослужіння.

Розпочали недільну школу в с. Преслав. Поки що приходить небагато дітей. Але щосуботи у будинку культури маємо християнські зустрічі.

Так проходять наші дні у Приморську. Трапляється, що на богослужіння приходять люди, яких ми і не запрошували, просто проходили повз і зайшли подивитися. Підтримайте нас молитвами за спасіння людей, за те, щоб добудувати дім молитви (за цей час ми закінчили ще дві кімнати на другому поверсі), за те, щоб Бог давав бачення, як далі рухатись.

Марія Баришнікова, Запорізька область, уривок з листа

 



Додати коментар

Пожертвувати