Вкрадений велосипед

31.12.2020
0
56

Продовжуємо співпрацювати з центром пробації. Коли став волонтером, мені запропонували дві людини для спілкування. З одним із них вже мали кілька зустрічей. Чоловіку близько 45 років, живе з жінкою, яка теж була судима. Має проблеми з алкоголем. Якось п’яним повертався додому і вкрав велосипед. Через кілька днів, вийшовши із запою, відвіз велосипед у поліцію, і його засудили за крадіжку. Сам по собі він людина миролюбна, але оточення робить своє. Брат співмешканки повернувся із в’язниці і все схиляв їх з жінкою до алкоголю... Вірю, що Бог може змінити життя чоловіка на краще.

Також я взяв участь у Міжнародній онлайн-конференції волонтерів пробації, дізнався про методи праці із засудженими, почув досвід роботи колег.

У листопаді викладав для молоді в Харківській області. Вони приїхали із Західної України благовістити, а також був час для навчання.

Відбулася зустріч з пенсіонерами, які приходять до нас за направленням Територіального центру.

Нарешті вдалося організувати зустріч пасторів євангельських церков нашого селища. Разом молилися, обговорили питання щодо карантину, соціальної допомоги та інші теми міжконфесійної співпраці. Радує, що маємо хороші взаємини з іншими церквами.

На День волонтера до мене зателефонували з нашої районної газети, щоб взяти інтерв'ю. Зробили статтю про мою діяльність, зокрема зустрічі з пенсіонерами. Репортер написав, що за свідченням працівника терцентру зустрічі зі служителями церкви «Нове життя» є найбільш відвідувані з усіх. Також подяка на нашу адресу була і від центру пробації.

Якось несподівано трапилася нагода заїхати до нас двом пасторам із Західної України і одного з Полтавської області. Тож організували молитовне служіння, повідомили церквам, які поруч. На наш подив з’їхалося близько ста людей. Церква за час карантину скучила за такими зустрічами. Молилися за духовне оновлення, зцілення від хвороб.

Коли був заклик, щоб бажаючі отримати хрещення Святим Духом вийшли вперед, Ірина Ярославівна обернулася до мене і запитала чи можна їй вийти? Ірина Ярославна десь рік тому вперше прийшла до нас на зібрання. У зв’язку з карантином і її від’їздом ми не мали можливості регулярно зустрічатися. Але слава Богу, що на цьому молитовному служінні вона зробила такий важливий крок.

В один із суботніх днів до мене приїхали друзі з Києва, разом провели євангелізаційне богослужіння. Прийшли близько тридцяти людей, дехто був вперше.

Прикладаємо зусилля для збудування церкви. Підтримуємо тих, хто має труднощі в сім’ї, постійно дзвонимо до літніх людей, використовуємо можливості, щоб зустрічатися, запрошуємо в гості сусідів. Дитячі зустрічі по суботах розділили і окремо проводимо для підлітків. Віра організовує спів в церкві.

Поширюємо календарі, яких надрукували 2000 штук. І вже до нас звернулася одна жінка з проханням консультації з духовних питань. Друкуємо календарі та біл-борди для церков з різних областей.

Вадим Корольчук, Полтавська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати