Вислухані переживання та мрії
Щотижня нашою командою проводимо служіння у циганському таборі м. Воловець. Люди з нетерпінням чекають на наш приїзд. Продовжуємо навчати їх читати й писати. Проповідуємо Євангелію, співаємо разом християнських пісень.
Особливо зворушують розповіді дітей. Змалку їх залишають напризволяще, практично ніхто їх не доглядає, не виявляє батьківської любові. Вони щоразу чекають на те, щоб ми особисто для них вділили час, вислухали їхні переживання та мрії.
Регулярно проводимо вуличні євангелізації у м. Стрий. Роздаємо газети та християнську літературу, свідчимо людям про Бога, вислуховуємо їхні переживання. У Стрию багато відкритих людей до Євангелії. Вони щоразу підходять, розпитують, із деким ми молимось.
Під час служіння у м. Стрий я звернувся до одної дитини підліткового віку, а через невеликий проміжок часу до іншої такого ж віку з Благою Вістю. Вони були відкриті і уважно вислухали Слово, як отримати спасіння. Після промови я спитав у них, чи бажають відкрити своє серце Ісусу Христу, щоб Він став їхнім Спасителем? Вони відповіли: так! Ми разом в молитві звернулися до Господа.
Також із проповіддю Євангелії відвідували сусідню Івано-Франківщину. Чимало газет там роздали. Для мене це особливий регіон, адже я народився на Івано-Франківщині, тож стараюся час від часу приїжджати сюди з благовістям. Тут у м. Калуш проживає моя мама.
У м. Калуш на вокзалі, коли я чекав на поїзд, коло мене сиділа жінка, і у нас вийшло хороше спілкування. Я звістив Добру Новину, і вона сама сказала, що хоче відкрити своє серце для Ісуса Христа, тільки не знає як. У молитві покаяння ми разом звернулись до Бога. Вона свідчила, що коли молилась, відчула всередині легкість. Жінка почала мені сповідатися. Перед посадкою на поїзд сказала, що була рада нашій зустрічі, і дякувала за почуте слово, яке звучало до її серця.
Ярослав Гур’єв, Львівська область, уривок з листа