Велике бажання працювати
Мене звати Сергій, дружину — Ніна. Маємо троє діток — Маргариту (6 років), Евеліну (4 роки) і Олександра (майже 2 роки). З Ніною я познайомився в місіонерській школі, після навчання одружилися. Служимо місіонерами вже майже 7 років. Працюємо на Брусилівщині безпосередньо у м. Коростишів, де зараз будуємо дім молитви.
Розпочинали служіння, коли в це місто з початком війни на сході України почали їхати переселенці. Ми активно допомагали їм речами, продуктами, ліками. Стали благовістити і розпочали працю з дітьми. Допомагали з житлом, навіть у нашому домі впродовж року жила одна сім’я — мама і донька.
У Коростишеві переселенці поселилися у занедбаному санаторії під назвою «Тетерів», спочатку там проживало 450 людей. Сьогодні там живе 100 людей. Ми почали там проводити богослужіння, на які також приходили люди з самого Коростишева. З часом побачили потребу у власному приміщенні, молилися і шукали ділянку під будівництво. І ось придбали в центрі міста землю та перед морозами залили бетон під каркасний дім молитви розмірами 7х14 м. Ділянка межує зі шкільним стадіоном — гарне місце, щоб проводити дитячі табори.
На Різдвяні свята мали багато євангелізацій і святкових служінь в рамках карантинних обмежень. Люди з радістю приймають Боже Слово. Обмеження зараз менш відчутні. Лише виїзди в колонію поки що припинені.
Крім того я займаюся гуманітарним служінням у Хомутці. Шукаємо одяг та інші речі для різних соціально незахищених категорій людей.
Ніна організовує сестринські зустрічі. Щовівторка у нас проходять домашні групи. Наші сусіди стали відвідувати церкву, і ми вирішили організувати домашню групу для глибшого спілкування. Щодня у церкві проходять ранкові молитви — за служіння і працю. Долучаюся і до служіння в центрі реабілітації.
Маємо велике бажання працювати для Господа. Навесні плануємо відкриття дому молитви. Просимо молитовної підтримки у будівництві і благовісті.