Справа благовістя рухається вперед
Минає вже третій рік, як ми приїхали в Красилів з Приморська. Бачимо Боже керівництво, справа благовістя рухається вперед.
У домі молитви, де ми вже проводимо богослужіння та домашні групи, закінчили певну частину внутрішніх робіт. Допомагали брати з Кам’янця-Подільського. Сподіваємося, що невдовзі закінчимо будівництво.
При можливості допомагаємо продуктовими наборами сиротам та вдовам, переселенцям, які є в нашій церкві і не тільки, людям в складних життєвих обставинах. У процесі стараємося виявити увагу та любов, розповісти про Ісуса Христа.
Іноді виставляю колонку на ринку нашого міста і співаю християнські пісні під гітару та фонограми, проповідую Євангелію. Брати та сестри в цей час роздають газети «Голос надії» та «Жива надія», спілкуються з перехожими. Люди по-різному реагують, дехто проганяв нас, інші захищали. Але таким чином Боже Слово поширюється. Їздили також роздавати газети в Митинці та Хотьківці, обійшли майже повністю ці села від хати до хати.
Відвідуємо будинок для людей похилого віку та людей з інвалідністю в с. Вереміївка, проводимо богослужіння та передаємо невеликі подарунки від фонду «Краще майбутнє». Іноді забираємо бажаючих до церкви. Також нещодавно мали дитячу програму для дітей з інвалідністю та їхніх батьків.
У зв’язку з обранням мене відповідальним за місіонерський відділ в області, з’явилося багато нових обов’язків і завдань. Зокрема, з делегацією від Хмельниччини відвідали Другу стратегічну конференцію УЦХВЄ, яка пройшла в Рівному. Там піднімалися питання місіонерства в Україні, були представлені різні інструменти та методи благовістя, наприклад, «Кайрос» та «Інтерфейс». Також я їздив на навчання по курсу «Кайрос» в с. Шубків (Рівненщина). Плануємо поширювати ці ідеї і в нашій області.
Також відвідував різні служіння та заходи в Рівненській та Хмельницькій областях. Час від часу їздимо сім’єю в с. Антоніни на зібрання, де служу співом, проповіддю, проводжу причастя. Проводимо домашні групи в місті та с. Кульчини, де проживають переселенці. Як пастор відвідую літніх та хворих людей. Допомагаємо продуктами, дровами, іноді фінансами, працею по господарству.
Регулярно маємо онлайн-зустрічі зі служителями області, працівниками фінансового відділу, а також онлайн-навчання з різних напрямків.
Великою підтримкою для мене є дружина Леся, яка допомагає в усьому, молиться, благословляє на служіння. Коли приїжджають різні команди, вона приймає на ночівлю, готує їжу, прибирає. Поряд із цим наглядає за двома дітьми. Буває, хтось у цьому допомагає, а буває що доводиться справлятися самій. Також часто ми разом їздимо по служіннях.
Продовжую займатися ремонтом пральних машин. Використовую кожну нагоду, щоб благовістити, роздаю газети, календарі, Євангелії. Одного разу навіть взяв з собою баян і заспівав на подвір’ї в тих людей, де ремонтував пралку, вийшли послухати сусіди, був хороший час для спілкування.
Праці дуже багато, а працівників, як завжди, не вистачає. Тому молимо Господаря жнив про нових працівників-місіонерів, які так потрібні на Хмельниччині.
Олександр Яковчук, Хмельницька область, уривок з листа