Сон про рибу

31.05.2020
0
86

Ситуація, яка склалася у світі, є неочікуваною. Люди стикнулися з різними труднощами. Село, в якому ми проживаємо, було визнане осередком спалаху пандемії, померло три людини із шести в області. Але і в цих умовах знаходимо можливості для служіння. Коротко — про основне.

Немало людей в нашому регіоні залишилися без роботи, деякі сім’ї мали потребу у продуктах, тому, ми із братами роздали посильну допомогу малозабезпеченим та багатодітним сім’ям. Особисто я відвідав 8 родин у с. Журавка, 4 родини у селі Антонівка, 1 сім’ю у селі Макіївка. Разом із двома продуктовими пакетами дарували газету «Голос надії» та книгу із біблійними текстами. Під час зустрічі, по можливості, благовістили та розповідали про церкву.

У нас по сусідству захворіла жінка. Раніше я возив її до лікарні, і лікарі сказали, що недовго залишилося їй жити. Місяці два тому виникло велике бажання піти до них в дім, поговорити про спасіння. Раніше скільки не намагався, вони переводили розмову на іншу тему, я вертався додому змучений і виснажений. А місяць тому її чоловік запросив мене у гості. Розмова пішла легко. Жінка погодилася повторити молитву покаяння. Сказала, що їй стало легше і спокійніше. Додому йшов окрилений. А ще наснився сон, що я спіймав рибу… Через два тижні вона померла. Чоловік розповідав, що з посмішкою на обличчі.

У години регулярних богослужінь я ходжу в дім молитви. Якщо хтось прийде, то проводимо зібрання. Але здебільшого люди не приходили, тому молився, читав, роздумував на самоті. Хоча б раз на тиждень телефоную до кожного члена церкви, підбадьорюю через Писання. Кажуть, що не падають духом, читають Біблію, моляться, співають вдома.

Іван Губеня, Чернігівська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати