Служіння попри негаразди
Живемо і працюємо в Бурині, що на Сумщині. Проповідуємо, проводимо зібрання, в міру сил служимо людям. Ситуація в місті напружена — через постійні тривоги, близькість кордону, звідки чуємо відлуння вибухів, через шум смертоносних безпілотників, що постійно пролітають над нами, та кулеметні черги, що їх збивають. Нещодавно один впав у середмісті, обійшлося без жертв, але було багато руйнувань.
Попри ці негаразди ми продовжуємо в церкві щоденні молитви за мир. Допомагаємо людям, що переїжджають із прикордоння, надаємо одяг, продукти, запрошуємо на богослужіння. Нещодавно познайомився з однією сім’єю переселенців, у якій є жінка з інвалідністю. Привіз і встановив для неї ліжко з гарним матрацом, яке їй дуже необхідне. Згодом, коли приїхав навідати, вони були дуже засмучені через новину про те, що їхній будинок повністю зруйнований під час обстрілу. Ми молилися про Божу підтримку для них. Також із допомогою друзів-місіонерів з Кролевця завезли медикаменти в буринську лікарню.
Час від часу проводимо заходи для підлітків та молоді нашого регіону. Церкви в нас невеликі, молоді не так багато, тому вкладаємо ресурси в підростаюче покоління. Проводимо різні духовні заходи, організовуємо дозвілля. Зокрема мали зустрічі в Конотопі, Кролевці, Бурині. Я готував інтерактивні семінари про служіння Богу, правильне використання часу тощо.
Різдвяні свята провели в активній праці. Хоч і лишилися самі (місіонери, які допомагали нам у служінні, виїхали за кордон), ще й авто поламалося… Проте все ж вдалося організувати кілька святкових богослужінь для дорослих і для дітей. Зокрема зустрілися зі нашими давніми друзями — дітьми з інвалідністю — у місцевому терцентрі. Також нас відвідала молодь з Волині та Рівненщини із програмою «Подарунок неба» — близько 160 дітей нашого міста почули про народження Ісуса Христа та отримали подарунки. Місцева влада надала нам укриття для проведення заходів.
Нещодавно мене запросили до співпраці зі службою пробації. Керівник служби хоче, щоб ми допомагали в соціалізації звільнених, направляючи їх в християнські реабілітаційні центри.
На запрошення Інституту третього віку провели зустріч у краєзнавчому музеї. Майже три години розповідали історію перекладів Біблії, ділилися власним шляхом до Бога, Біблію, співали християнські пісні.
Вже декілька місяців у нас вдома маємо зустрічі з нашими сусідами. Разом вивчаємо Біблію, спілкуємося за чаєм, ділимося переживаннями та молимося.
Микола Хрокало, Сумська область, уривок з листа