Служіння під звуки пострілів

31.08.2018
0
73

На початку літа виник задум реорганізувати наші домашні групи так, щоб можна було їх поєднувати з благовістям. За червень, липень, серпень вийшло з Божою поміччю провести 4 такі заходи. Ми виїжджали по дворах поруч з тими місцями, де збираємося для розбору Біблії. Нам активно допомагали наші підлітки з дитячого служіння — проводили спортивні ігри для дітей, конкурси. А ми в цей час роздавали літературу, спілкувалися з людьми, що проходять поруч.

На одному з таких виїзних заходів повз проходили двоє молодих людей, один пішов далі, а інший зупинився і почав ставити питання, уважно слухав. Як виявилося, він йшов і молився, запитуючи у Бога, що йому далі робити, тому що в його житті, як йому здавалося, настав тупик: документів немає, грошей немає, залежність... Наша сестра, у якої син був колись у подібній ситуації, почала з ним розмовляти, сказала, що у Бога є вихід. Зателефонувавши пресвітеру за порадою, ми запропонували хлопцю варіант, і він негайно погодився поїхати в Центр для переселенців при Церкві, а через кілька днів поїхав у центр реабілітації, бажаючи змінити своє життя. Серце радіє, бачачи плоди благовістя. Можливо, не такі великі, як хотілося б, але вони є, слава Богу.

Луганська область

У цьому році відбулося радісна подія для всієї нашої церкви: семеро людей захотіли вступити в заповіт з Господом Ісусом Христом через водне хрещення. Двоє з них — сестри із селища Нова Астрахань, в якому наша церква проводить служіння. Свято проходило на міському пляжі. Багато хто з людей зупинявся, деякі ставили питання. Якщо раніше ми не могли, в силу певних обмежень, ось так відкрито проводити водне хрещення в межах міста, то тепер, слава Богу, це реальність.

Кілька тижнів тому випала нагода відвідати наші місіонерські точки в Станиці Луганській і Петропавлівці. Ми з дружиною побували на двох недільних служіннях. Були чутні звуки пострілів, але, не дивлячись ні на що, приємно бачити повний зал палаючих очей, які прийшли в недільний день в дім молитви. Можливо, багато хто до кінця не розумів хід служіння, не знав псалмів, але Слово Боже торкалося душ Божою любов’ю. Після служіння мали можливість поспілкуватися з людьми ближче. Кажуть, що страшнувато так близько жити до лінії розмежування, але не сумують, а надіються на Господа. Молимося про них, підтримуємо — ці населені пункти дуже цього потребують. Як і інші, де є «молоді» зібрання.

За літній період пройшло досить багато таборів для дітей: і денні, і виїзні. Один з них — табір в с. Боброве. Брати і сестри з Одеської області та західної України приїхали послужити і допомогти в проведенні табору. Багато праці, переживань, підготовки — найкращою оцінкою по закінченні було дитяче: «Ми не хочемо їхати звідси!» Діти перебували у вивченні Біблії через ігри, музику і, звичайно ж, придбали багато нових друзів. В кінці отримали подарунки, дитячу літературу. Для дітей дуже важливо бачити Божу любов у людях і через людей. Ми намагалися залишити її частинку в них.

Продовжуємо відвідувати людей, що опинилися в складних життєвих обставинах. Це благословенне служіння — нести надію туди, де її зовсім втратили.

Володимир Бахмет, Луганська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати