Радісні враження
Мені хочеться в цьому листі поділитися більше радісними враженнями, в цьому році багато цікавих подій в нашому служінні.
Раніше я згадувала про сім’ю глухих, яка була на межі розлучення. Я молилася за них, і до мене звернувся чоловік. Він почав приходити в церкву по середах на вечірні зібрання, виходив на покаяння і просив у молитві, щоб Бог навчив його любити. Дуже подібна ситуація була і з іншою сім’єю.
Глухі зрозуміли що треба частіше збиратися і молитися за один одного. Ось уже другий місяць ми збираємося, зробили список потреб, розбираємо біблійні вірші, а потім молимося за один одного.
Ще одна радість: я довгий час молилася, щоб до мене приїхала людина допомагати в служінні — проводити уроки для глухих і курси жестової мови. Одна сестра двічі приїжджала в Бердянськ замінювати мене на час від’їзду. На третій раз із нею приїхала ще одна сестра із Західної України. Я дуже вдячна Господу що вони мені допомагають, бачу як служіння трохи пожвавилося, і є зміни. Також коло спілкування з глухими розширюється.
Також ті, хто вчили жестову мова, теж почали частіше приходити на спілкування до глухих, я їм давала завдання поділитися текстом з Біблії на жестах. Вони практикуються і для глухих теж нове спілкування з чуючими. Глухі допомагають чуючим, поправляють їх в жестах.
Я продовжую зустрічатися з бідними людьми. Просто на вулиці їх не часто зустрінеш, але як бачу, то намагаюся з ними поговорити, і потім купую їм гарячого супу чи борщу. На жаль більшість з них не хочуть міняти своє життя, шукати роботу...
Ще ми ходимо роздаємо газети, журнали, Нові Заповіти і диски. Люди цікавляться, мало хто відмовляється. У під’їздах кладемо газети в поштові скриньки.
Ходимо до однієї бабусі, вона з Донецької області. Раніше відвідувала церкву адвентистів, але вже трохи забула як потрібно молитися і читати Слово Боже, раз в тиждень ми приходимо до неї, щоб читати Євангеліє і співаємо з нею пісні. Після спілкування допомагаємо прибирати в квартирі, готувати їжу.
Жанна Польова, Запорізька область, уривок з листа