Недільна школа, театр і цигани

28.02.2019
0
69

Ми запланували провести святкове різдвяне богослужіння і подарувати дітям недільної школи подарунки. Адже діти дуже чекають цього дня, коли Ісус дарує подарунки, які вони дуже люблять. Церква у нас невелика, а недільна школа велика. І ось виникло питання: за що купити дітям різдвяні подарунки? Тому що сума для нас значна. Я сказав Богові: «Господи я ні в кого і нічого не буду просити, Ти знаєш все досконало! І ця наша потреба не прихована від Тебе!» Минуло кілька днів і мені зателефонувала сестра, з якою ми багато років тому навчалися на місії. Вона сказала, що має бажання допомогти нам придбати подарунки для дітей недільної школи. Це почуття не передати — коли говориш Богові в таїні, а Він відповідає тобі явно.

Богослужіння на Різдво провели в домі молитви. Запросили і батьків, діти яких ходять на недільну школу. Зал для служіння був повний, навіть деякі люди стояли. Прийшли на свято близько ста чоловік. І була хороша можливість розповісти людям про Різдво, про дивовижного Спасителя. Діти приготували святковий виступ. Спостерігаючи за батьками, ми помітили, що їм дуже приємно бачити як їхні чада співають, декламують вірші. А ще ми запросили театр із сусідньої церкви. У ньому брали участь діти недільної школи, вистава теж була різдвяною. Усім дуже сподобалося — і дітям і дорослим. Та ще й з подарунками додому пішли! І для нас це велика радість і благословення.

Потім із подарунками ми відвідали кілька сімей в сусідньому селі Шалигіне. Це сім'ї, які опинилися у важких життєвих обставинах. Люди живуть у злидня, батьки п'ють… Ми послужили для дітей, хоч на короткий час принесли їм радість свята. А дорослим ще раз сказали, що є вихід із того положення в якому вони опинилися, і цей вихід — Ісус Христос!

Розносили газети у своєму селі і в сусідньому. Уже вкотре перед Новим роком даруємо односельчанам газети та календарі із Божим Словом. Цього разу нам навіть допомагали діти з недільної школи. Вони це робили з великим задоволенням.

Іноді богослужіння відвідують цигани. А ми часом їздимо до них в гості. Це дуже незвичайний народ. Те, що для нас є звичним (читати, писати, мати зручності), то для них це не особливо важливе… В одному невеликому будинку можуть жити багато людей (дітей), спати просто на підлозі. І вони в цьому не бачать великої проблеми. Намагаємося їм допомогти, щоб молодші пішли в садок. Але, на жаль, це не завжди вдається. Як правило, заробітком у них займаються жінки, і коли намагаємося пояснити: «Ти ж мужик, чоловік, батько, утримання сім'ї — це твоя відповідальність», вони дивляться, не розуміючи, що ми від них хочемо. Це не просто, але Бог спонукає нас служити цьому народу.

По середах у нас — церковна молитва. Позацерковні люди знають, що у нас є спеціальний молитовний день і часом передають нам свої молитовні потреби. Це дуже радує наші серця. І віримо, що обов'язково будуть плоди цього служіння.

Микола Могилевський, Сумська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати