Мама з диктофоном

30.07.2019
0
106

Оскільки зараз літо, то маємо багато праці. Не тільки по господарству, але на Божій ниві. Основною платформою для євангелізацій влітку є дитячі денні табори, які я власне зараз координую та провожу з командою волонтерів моєї церкви «Сіон».

У травні та до середини червня я готувала команду до проведення табору. Продумували різні види табірної діяльності максимально старанно та чітко, щоб дітям було цікаво і хотілося потім відвідувати недільну школу та церкву, дізнаватися більше про Бога. Також паралельно допомагала у різних селах Волинської області, де в помісних церквах уже сформувались команди для проведення таборів, але ще не мали досвіду в організації.

Перший табір (за який ми найбільше хвилювались — бо ж уперше) проводили у самому центрі Луцька. Табір відвідувало 70-80 діток щодня. Програма тривала 4 дні. Та наші переживання мабуть були марні, бо все пройшло дуже добре. Багато дітей взагалі вперше побували на християнському заході, їм було надзвичайно цікаво, вони виявили бажання відвідувати недільну школу. Ми обмінялися номерами та підтримуємо зв’язок. Плануємо запросити їх на підліткове служіння та в недільну школу в церкву. Також багато дорослих (що мене здивувало) підходили та ставили багато запитань, брали Біблії. Мене вразило, як після закінчення програми до мене підійшла мама з диктофоном, і попросила продиктувати їй ту саму молитву, якою ми щойно молилися з усіма дітьми (вона не знала, що це не є завчена молитва). Я з нею поспілкувалася, пояснивши як просто і легко можна з дитиною і наодинці молитись щодня Богу. Мама плакала, ми спілкувалися і на інші теми…

Потім ми проводили табір у с. Городниця, його відвідували близько 70 дітей. Там я домовилася із директором школи про проведення недільної школи прямо в школі (церкви у тому селі немає і віруючих дуже мало).

Також їздили командою в с. Уїздці, більше 220 дітей відвідували табір. Ми паралельно і проводили програму, і навчали молодь із сусіднього села Борбина, табірного служіння. Також я навчала сестру з Борбина кординувати табір та організовувати усю програму. Ще трошки — і там команда зможе проводити програму самостійно, а ми будемо благовістити там, де немає кому.

Багато діток і дорослих цікавляться Божим Словом. На початку дехто приходить в табір заради подарунків або батутів, але врешті решт, ми бачимо їхні сльози на очах під час молитви, їхні зацікавлені очі і відчуваємо як працює на уроках Біблії Дух Святий. Розуміємо що наша праця принесе плоди!

Готуємося ще до одного табору в селі Забороль. Директор школи з радістю дозволила проводити захід на території школи. І це велике благословення.

Мій чоловік організовував усю технічну сторону що стосувалась проведення таборів (намети, вода, електрика, харчування тощо).

Дуже прошу вас, згадайте в молитві за мою старшу дочку Аліну, у якої хворі очі. Ми витрачаємо багато зусиль щоб зір перестав падати. Надіємося на Бога.

Олена Тамтура, Волинська область, уривок з листа

 



Додати коментар

Пожертвувати