Міжконфесійна рада в Каневі
Мали низку зустрічей священнослужителів та керівників міста у міській раді. Майже кожної п’ятниці присутні 7-10 керівників міста і 3-5 священнослужителів. Розпочали обговорення теми «Любов» із 13 розділу Першого послання до коринтян. Після однієї із зустрічей до нас підійшла заступниця мера і поросила відвідати одну сім’ю, в яких забрали дітей через неправильний спосіб життя. Чоловік мого віку, пропонували поїхати в реабілітаційний центр, та він відмовився. Ми з пастором АСД поїхали до них, проповідували Ісуса Христа. Нас вони прийняли, вислухали. Запрошували їх на зібрання. І якось чоловік подзвонив мені, що хоче прийти. Я того дня взяв піст за нього. Але він не прийшов. Згодом я дізнався, що він не дійшов до нас, а зайшов в іншу церкву. А в четвер вже потрапив і в наше зібрання. Після цього його місяць не було, бо працював за межами міста. А коли прийшов, то молився з нами молитвою покаяння. Молимося за нього.
Після чергової зустрічі в міській раді одна жінка, яка там працює, запитала чи їй можна бути присутньою. Звичайно, що їй були раді. Вона лишилася дуже задоволеною, казала, що отримала відповіді на свої запитання, які були висвітлені в уривку: «Любов не поводиться нечемно, не шукає тільки свого». Віримо, що Господь робить Свою працю в серцях тих, хто приходить слухати.
Виконую деяку працю по будівництву та догляду за домом молитви. Підвів воду із свердловини в приміщення. Займався порізкою дров. Багато часу займає також ремонт власної хати. Оскільки дещо роблю вперше і тому одночасно навчаюсь.
Слава Богу, що в Каневі можна спокійно працювати та поширювати Добру Новину. Продовжую виходити на ринок з літературою. Правда останнім часом значно рідше. То люди перепитують мене, чи не має свіжої газети.
Майже кожного понеділка зустрічаємося зі служителями церков Канева, спілкуємося і роздумуємо над Писанням. Мене обрали головою міжконфесійної ради, оскільки пастор АСД відбуває на інше місце служіння.
Зібрання продовжуємо проводити тричі на тиждень. Відійшла у вічність Ганна Іванівна, котра жила за 95 км від Канева. Останні два роки її доглядав чоловік, бо вона не вставала з ліжка. Я з двома дітьми та двома сестрами із церкви їздив проводити похоронне зібрання. А дружина пішла на похорони сестри Люби, в якої ми жили три роки. Також відійшов у вічність пастор дружньої громади. Останні півтора роки він проживав на Дніпропетровщині, одружився. Раптово стався інсульт, йому було 47 років.
Наші діти влітку побували у двох таборах в Каневі (в наших друзів баптистів). А старша Вероніка — ще у двох. Один молодіжний був організований поблизу Канева. Один брат з баптистів, переселенець з Луганщини, запропонував свою територію, коли одного разу побачив мене на ринку. Ми не були знайомі особисто, але він знав мене з мережі Facebook. Цей стало благословенням для молоді нашої області.
Познайомився з військовим водієм, християнином, котрий із частиною перебував на ротації в Каневі. Він співає авторські пісні і підбадьорює людей свідоцтвами. Відвідував цього чоловіка в лікарні, йому видаляли грижу. Також пройшовся по палатах, роздав невеликі християнські книги.
У Каневі відбулася молитва за Україну за участі віруючих майже всіх конфесій. Я був ведучим, а дружина оформила фотозону. Роздали Нові Заповіти (десь 200 маленьких і 50 великих) для всіх дітей і вчителів у школах сіл Хмільна і Межиріч. Мали євангелізаційне та благодійне служіння, яке відвідали 20 нових людей. Вручили їм продуктові набори.