Лист до вчителя
У міру наших сил і можливостей служимо в умовах карантину. Служіння проходять на регулярній основі.
«Школа життя» триває. 83 дитини відвідують гуртки. На кулінарії навчаємо дітей різних рецептів, а вони потім готують для батьків. Також на уроках піднімаємо різні теми духовного характеру, розмірковуємо разом над ними. Вдома я завжди молюся за це служіння.
Цього року ми започаткували листування між вчителями та дітьми. Вони кидають до скриньки лист до вчителя, а ми їм відповідаємо — це зближує. Листи бувають різного характеру. Але з Богом шукаємо відповіді на складні питання. Іноді запитують поради, а є листи-вдячності. Це надихає, хочеться ще більше служити, коли розумієш, що ти потрібен.
Недільна школа проходить без змін. Діти приходять стабільно. Готуємось і служимо з ними в церкві — віршами, піснями. Діти старанні, батьки співпрацюють. Моя група — 11 дітей. Усвідомлюю на собі велику відповідальність. Молюся за них. Намагаюся готувати цікаві уроки. Дякую Богу за кожну дитину.
Регулярно по четвергах та п’ятницях відвідуємо багатодітні сім’ї. Бачимо іноді жахливі умови, в яких вони проживають. Дехто не має що їсти, живуть в антисанітарії. Тому несемо їм як фізичний хліб так і духовний. Опікуємося 15 сім’ями, де є тільки один з батьків (мама або тато). Наша ціль, направити їхні погляди на Ісуса Христа, Який змінює життя.
Маємо перші результати — 5 сімей уже відвідали богослужіння, інші також мають бажання слухати Боже Слово.
Служимо і в центрі реабілітації. Бог приводить нових людей, які отримують свободу від залежностей, тверезий погляд на життя, сім’ю. Коли вони повертаються до своїх родин, серце радіє від результатів нашої праці. Прагнемо і далі були відповіддю на духовні, фізичні, матеріальні потреби людей.
Андрій Прищук, Житомирська область, уривок з листа