Бог для Камбоджі
В країні, де 93% населення сповідує буддизм і лише 3% — християнство, тепер повна свобода для проповіді Євангелії. У Камбоджі щороку кількість християн зростає на 9%. Це один із найвищих показників у світі. Саме цю країну обрав для своєї праці місіонер Володимир Романюк з дружиною.
Господь довірив мені більше 10 років пасторського й викладацького служіння в Канаді. За цей час була можливість глибше вивчити й практикувати основи духовного лідерства, душеопікунського служіння та організацію функціональної структури місцевої церкви.
Тепер ми в Камбоджі. Це країна з давньою історією, у якій було багато трагічних моментів, особливо в часи режиму Червоних кхмерів (кінець 70-х років ХХ ст.). Тоді було вбито до 3 мільйонів чоловік, що становило майже третину населення на той момент. У тому числі цілеспрямовано знищувалася інтелігенція, духовенство, нацменшини. Людей вбивали навіть за носіння окулярів або знання іноземної мови.
Під час виснажливих військових конфліктів на Індокитайському півострові була зруйнована економіка країни, що призвело до глибокої бідності населення. Але, незважаючи на це, місцеві жителі, кхмери, дуже приємні, чесні й добродушні люди, які ведуть розмірений спосіб життя.
На жаль, теологія буддизму, геноцид, корупція та інші фактори сформували в Камбоджі «дух безнадійності». Здебільшого люди навіть не намагаються щось особливо змінити, немає надії на поліпшення, молодь не особливо прагне здобути освіту. Та й сама система освіти країни перебуває в стані відновлення. Паралельно йде економічна й культурна експансія з боку Китаю на тлі бідності населення, пасивності національного бізнесу й корупції.
Велика частина людей живе з доходом приблизно 50 доларів США на місяць. Тоді як, наприклад, кілограм свинини коштує 5 доларів, яловичини — 8 доларів. Під час пандемії зупинили роботу багато підприємств, які працюють на експорт. Закрився Таїланд, де знаходили роботу багато камбоджійців. Рятує багатьох людей від голоду дешевий рис (близько 40 центів за кілограм).
Трудова та секс-торгівля людьми — поширений кримінальний бізнес.
Але все те, що є проблемою, Господь використовує на благо: люди дуже відкриті до Доброї Звістки, до Євангелії надії. Хоча християнство сповідує тільки близько 3% населення, Дух Святий посилає пробудження в країни Індокитаю (Таїланд, Лаос, В’єтнам, Камбоджа).
Ісус дає надію людям, які перебувають під «теологією» буддизму. Вони вірять, що для покращення долі й досягнення досконалості треба проходити численні кола реінкарнації. Та Господь каже їм: «Ти не повинен робити цього! Ісус узяв всю твою провину, позбавив тебе від гріха й сорому, називає своєю дитиною й приймає у Своє Царство». Це те послання, на яке реагує змучене серце кхмера-буддиста. І, що особливо цінно, влада країни не забороняє проповідь Євангелії.
Але є щось спільне, що об’єднує багато країн, де триває пробудження. Це неготовність місцевих церков приймати й плекати новонавернених людей; брак пасторів (особливо в невеликих селищах); служителі переважно не мають ніякої теологічної освіти, фінансова бідність служителів, відсутність базової освіти в членів церкви, низька соціальна активність церков, часто низький моральний рівень служителів і рядових членів церкви. Це частковий перелік тих проблем, у яких перебуває церква в Камбоджі.
Були ситуації, коли дівчина, яка заробляла проституцією, прийнявши Євангелію, приходила в місцеву церкву і бачила, що пастор та деякі члени — її клієнти. І така поведінка «християн» вважалася цілком нормальною. Іноді буває таке, що, коли в селі хтось помирає від хвороби або голоду, ніхто, навіть християни не звертають на це уваги. Елементарні гігієнічні навички (наприклад, чистота в будинку, у дворі) часто не відрізняють християн від сусідів-буддистів. Просто хочеться сказати: «Та приберіть все це сміття у дворі й навколо свого будинку хоча би в ім’я Ісуса».
Через відсутність теологічної освіти лідери християнських церков із різних деномінацій іноді «ворогують» між собою, з’ясовуючи, який переклад Біблії вважається більш богоугодним. Це приклади деяких проблем, з якими можна стикнутися в Камбоджі.
Але Бог спасає людей, і Йому важливо мати місцеву церкву, яка буде готова приймати й плекати Його «новонароджених дітей». Чітко видно, як Бог піднімає нове покоління християнських лідерів: це молоді християни, які хочуть отримати теологічну освіту й ввійти в служіння, бо хочуть бачити зміни на краще у своїй країні. Немало пасторів готові змінюватися самі й допомагати своїй громаді розширювати Царство Ісуса у своїх містах і селах.
Тепер Камбоджа переживає швидке зростання християнства: за рік кількість християн зростає на 9% (це третій за величиною показник у світі). Унікальне те, що Камбоджа за демографічним складом — «наймолодша» країна світу: 65% її населення — це люди до 25 років. Тому служіння дітям і молоді, а також молодим сім’ям — основний напрямок у служінні.
Свобода проповіді Євангелії, молодість населення й духовна спрага дає Камбоджі всі можливості для того, щоб стати країною духовного пробудження. Але їм потрібна допомога. У 90-х роках минулого століття, коли Господь послав пробудження в країни колишнього Радянського Союзу, багато місіонерів (зокрема вчителів теології) з Європи та Північної Америки прийшли на допомогу Церкві, яка 70 років була під гнітом комунізму. І найцінніше, що отримали християни тоді, це можливість вивчати Біблію. Тепер багато пострадянських країн стали країнами, які посилають своїх місіонерів у різні частини світу.
Одним із них став я. І це було та є великим благословенням для мене. Маючи диплом лікаря, отримавши вищу теологічну освіту у Львівській духовній семінарії (Україна), яку заснували й довгий час підтримували вчителі теології з Канади, я побачив становище церкви в Камбоджі й зрозумів, що ми «боржники» Господа.
Тепер прошу вашої молитовної підтримки за всебічну охорону моєї сім’ї, як фізичну, так і духовну; за силу Духа й фізичне здоров’я; за мудрість у прийнятті рішень; за організацію в починаннях; за фінансову підтримку служіння.
У моєму серці просте й практичне бачення: використовуючи ресурси Тіла Христового з різних частин світу, допомогти оснастити помісцеву церкву в Камбоджі для ефективного розширення Царства Божого в цій країні. Це не легко. Але разом можливо, бо «один прожене тисячу, а двоє — десять тисяч» (5М.32:30).
Камбоджа чекає місіонерів!