Євангелія на лікарняному ліжку
Останні два з половиною місяці були особливо складні для мене і нашої сім’ї. У березні мені зробили операцію з видалення пухлини. Після аналізу виявилося, що вона була злоякісна, але без поширення. Тому за наполяганням лікарів довелося пройти один курс хіміотерапії. Півтора тижні тому я повернувся з лікарні, мене поставили на облік, і, дякувати Господу, лікарі дають хороший прогноз.
Проводячи час у лікарні, я мав можливість послужити людям, які перебували поруч. У лікарняних палатах зі мною було по чотири-сім чоловік, які страждали, не маючи ні віри, ні надії. Ми разом читали Слово Боже, міркували, люди самі ставили питання про життя, смерть, примирення з Богом, з декотрими — разом молилися. Коли виписувався, кожному подарував Новий Завіт, люди були дуже вдячні.
Досвід в лікарні дав мені кілька уроків. По-перше, коли ми знаходимося в одній реальності з людьми, проживаємо їхню ситуацію, то стаємо більш доступними один одному, а це дуже важливо при благовісті. По-друге, ми можемо просто хворіти, а можемо «здійснювати посольство» (Еф.6:20) в лікарні. Саме там є хороша можливість для реалізації місіонерського обов’язку. По-третє, Євангелія — це сила Божа як для тих, хто приймає і вірує, так і для тих, хто її проголошує. Вона є найсильнішою підтримкою і натхненням навіть на лікарняному ліжку.
Великим благословенням для нас було проведення в Царичанці місіонерської конференції за участю керівництва місії «Голос надії» і місіонерів нашої області. Є багато праці і великі можливості, нехай Господь нам усім допоможе!