Євангелія через біль
Служіння в умовах війни — це те, до чого нас не готували в під час навчання. Ми не уявляли, що таке може статися. Ситуація та настрої людей змінюється із кожним етапом. Сьогодні настрій піднесений, церква готова благовістити, проводити різні заходи. Хоча ми вже й навчилися все швидко скасовувати через повітряні тривоги або черговий обстріл. І хоча наше місто, слава Богу, не атакувалося ракетами, проте кожного разу — очікування і переживання за інших. Війна — і цим все сказано.
У місті, якщо ховають загиблого воїна, цей день оголошується днем жалоби. Усі масові заходи скасовуються, не можна проводити і дитячих заходів. Це доречно, адже — смуток і біль. Люди зупиняють автомобілі і стають на коліна прямо серед дороги, щоб віддати шану загиблому. В таких умовах Євангелія стає як ніколи актуальною, але вона не лунає з колонок звукової апаратури. Вона втілюється через біль, який переживаєш сам. Важко дивитися в очі молодим удовам, сиротам. Бракує слів, боїшся ще більше їх ранити. Тому молимося і робимо все, що можемо.
До церкви приходять за гуманітарною допомогою переселенці, запрошуємо їх на зібрання. Іноді є можливість підтримати також пільгові категорії населення — це нагода донести їм Добру Новину. Але ми не маніпулюємо цим, не користуємося моментом, щоб навʼязати свої переконання. Просто бажаємо виявити любов і підтримку.
Співпрацюємо зі службою пробації, служимо людям, які перебувають на домашньому арешті. Доводиться бачити долі, які глибоко застрягли у твані гріха й беззаконня. Деякі з них визнають, що втомилися від такого життя. Розповідаємо їм Євангелію, бажаючим надаємо можливість пройти реабілітацію.
Мали навчання з медіаслужіння, до якого приєдналися учасники із понад 15 церков. Обговорювали, яким чином можна поширювати Євангелію, використовуючи новітні засоби комунікації.
Беремо участь у різноманітних міських заходах. Одним із таких був ярмарок громадських ініціатив, започаткованих під час війни. Це круглий стіл, де різні організації розповідали про свою діяльність. Представляючи церкву «Воскресіння», я зупинився на допомозі, яку ми надаємо для містян, говорив про необхідність утвердження сімейних цінностей, про духовність, яка є основою всього.