«Звідки ви знали?»
Роздаємо Євангелії, газети по домівках — і там, де вже бували і в нових населених пунктах. Дуже багато хто просить Євангелії великим шрифтом. Ми купували в нас в області, але молилися, щоб знайти десь за меншу суму. Якось нам дали адресу Біблійного товариства, де погодилися допомогти і дали знижку. Слава Богу, ми мали в цьому велику потребу.
Також роздавали продуктові пакети малозабезпеченим сім’ям. Бачили сльози в їхніх очах. Заходимо в будинок, даємо хліб — люди плачуть, питають: «Звідки ви знали, що ми вже багато днів не їли хліба?»
Було, що в горах дуже пізно випав сніг, були великі замети. Люди не могли вийти із будинків, чекали, щоб хтось до них прийшов. Якось я був на одному присілку — роздавав газети. Разом із тим допоміг поколоти дрова. А на наступний раз, коли зайшов до інших людей в іншому кінці, то вони розповіли: «Нам дзвонили і казали, що приходив до них чоловік і розказував про Бога. І що він не тільки словами говорить, а ще й на ділі помагає!» Я усвідомив, що кожний наш крок бачать люди. І коли робимо добро, то іноді не треба більше нічого говорити.
Відвідали церкву с. Голови, домашню групу. Також були в однієї вдови, яка не бачить. За нею доглядає дівчина-сирота Ліза. Були в однієї дівчини, яка отримала інвалідність внаслідок аварії. За нею доглядає мама. Молимося за спасіння цих людей і за їхнє зцілення.
У нашій місцевості багато чаклунів, людей, які перебувають в залежності. Просимо молитовної підтримки, щоб Господь дав нам духовних сил служити в непростих умовах.