«Українці у Вестеросі»
Ми проживаємо сім’єю у Швеції за директивою, тимчасово — поки в Україні війна. Живемо за 100 км від столиці. Спочатку я допомагав своєму швагру у церкві в Стокгольмі. Згодом ми побачили, що багато українців прибувають у Вестерос (за 10 км від нас) і стали шукали можливості, щоб почати зібрання там. Пастор шведської п’ятдесятницької церкви надав нам для цього приміщення їхнього дому молитви. Тож щонеділі проводимо служіння у Вестеросі. Організовуємо різні заходи для українських громадян. Стараємось знайомитись з нашими емігрантами, потоваришувати, допомогти, чим можемо — транспортом чи фізично.
Створили Viber-чат «Українці у Вестеросі», де постійно розміщаємо важливу інформацію, запрошуємо людей на спільну молитву за Україну. Небагато відгукуються, однак є люди, які щиро шукають Бога, ходять на зібрання, попри те, що мають достаток і добробут. Дякуємо Богу за це. Загалом на недільні богослужіння приходять 20-30 чоловік. На євангелізації, приурочені до свят — 60-70. Варто сказати, що церква — мобільна. Тому що дуже часто люди переселяються — чи то із власної волі, чи з волі міграційної служби. Одні виїжджають, інші приїжджають, але загальна кількість лишається більш-менш сталою.
Також чоловік моєї сестри домовляється про оренду приміщень в інших містах Швеції, щоб розпочати там зібрання для українців. Вже у п’яти містах відкрили наші зібрання. На початку ми приїздимо туди, щоб допомогти започаткували общину, шукаємо, хто би міг бути відповідальним і так працюємо. Разом із нашою групою прославлення, яку маємо у Вестеросі, допомагаємо проводити перші богослужіння на новому місці.
Приїжджав єпископ Юрій Веремій, було рукопокладання на дияконське служіння у Стокгольмі та Еребру, після чого збиралися всі відповідальні за служіння у Швеції для наради.
До нас приїжджала молодь із США. Протягом тижня вони допомагали нам у праці з дітьми, проводили різні майстер-класи. А також їздили на євангелізації у Стокгольм, співали пісні у центрі міста, запрошували людей на богослужіння.
Мав можливість поїхати на навчання у Німеччину за участі Руді Дюка і Йоганна Гільдебранда.
Молимося про Божу милість для України, для людей і чекаємо перемоги над ворогом.
Віталій Маланчук, Швеція, уривок з листа