«Тепер я відчуваю себе живою»
Ми надзвичайно дякуємо Господу за Його благословення в праці. Ось лист однієї дівчинки, яка в свої 16 років свідчить друзям про переміну в своєму житті в одній із соціальних мереж:
«Цей табір справді зробив мене віруючою людиною, яка дякує Богу за все... і зміцнив мою віру в Ісуса Христа. Розтопив моє крижане серце, яке було в 2015 році... Тоді я приїхала в цей табір, але була зовсім іншою людиною. Холодною, завжди на всіх ображалась, ображала інших. І навіть не задумувалась, що на небесах є наш Небесний Батько... Просто порівнюю 2015 із 2018 роком — я була іншою людиною, взагалі іншою. Завдяки Господу і людям, які мотивували мене, я зміцнила свою віру і зробила кардинальні зміни в своєму житті. Справді. Я щиро дякую вам за цей табір, який змінює сотні життів і маленьких сердець. Я зрозуміла справжній сенс свого життя і зробила для себе висновки.
Безмежно дякую вам! Якби не цей чудовий табір, якого заснували Петро Федорович та Оксана Василівна, я б і залишилась такою холодною і жорстокою. Та тепер відчуваю себе справді живою життєрадісною людиною, і це завдяки вірі в нашого єдиного Бога!»
Це свідчення надихає нас надалі продовжувати працю в дитячих таборах, віримо в плодоношення Божого зерна в ґрунті дитячих сердець.
Багато зусиль та праці зараз іде на формування групи місіонерів в районному центрі м. Турка. Молимося про заснування там церкви і працюємо в цьому напрямку, проводячи всі можливі євангелізації.
Також ми продовжуємо працювати над оформленням документації на дім молитви, щоб ввести його в експлуатацію.
Продовжуємо працю в циганському таборі, інтернатах, лікарні, базарах, на вулицях та по домах. А особливу увагу надаємо підготовці до літніх таборів. Тому часто їздимо по школах та селах, щоб підготувати та зібрати дітей.