«Поранені війною люди йдуть до Спасителя»
Перш за все, хочеться подякувати Господу за те, що Він береже нашу Супрунівку, де служимо, дає безпеку та спокій. Хоча бувають небезпечні моменти.
У період війни наша помісна церква та церкви Полтавщини активно працювали і працюють, евакуюючи та приймаючи біженців. Особливо — з Харківщини та Сумщини, де відбувалися воєнні дії. Перевозили людей на захід України або ж за кордон. За декілька місяців на базі нашої церкви прийняли понад 300 осіб. А загалом церкви Полтавщини прийняли більше 5000.
Десятки тон гуманітарної допомоги отримали і роздали переселенцям. Наші брати та сестри постійно її сортували та видавали. Слава Господу за жертводавців та волонтерів!
Зараз в Супрунівці проживає близько 1000 переселенців, яким ми постійно служимо словом та ділом. Дотепер продовжуємо допомагати продуктами. Тим більше вони потребують духовної підтримки. Люди зараз по-особливому відкриті до Божого слова. Багато хто втратив своїх рідних, дім, кошти…
Продовжуємо євангелізаційну працю. У перші місяці війни кожного дня проводили молитви, покликуючи до Господа за спасіння для України.
Зараз проходять служіння, як і раніше, по середах та неділях. Люди, яких ми привозили на богослужіння, слухали Боже Слово і виходили на покаяння, віддаючи життя Господу! Якось вийшло 7 людей за один раз, щоб за них помолилася церква. Бачимо, що навіть в такі важкі часи Бог виливає Свою благодать і спрагнені, поранені війною та гріхом люди йдуть до Спасителя! Це таке щастя — бачити в очах людей радість спасіння.
Також ми виходимо за стіни церкви, благовістимо, роздаючи продукти та Євангелія. Люди самі приходять до нас, або ми підходимо до людей. Ось так ми служимо. Слава Господу, що підтримує нас!
Михайло Мухарь, Полтавська область, уривок з листа