«Для нас, живих»
Якось ми з Валентином пішли відвідати людей. Зайшли до однієї жінки, але їй робили процедури, і ми сказали, що зайдемо пізніше. Недалеко звідти жила родина нашої знайомої 100-літньої бабусі. Заходимо до них з гітарою і бачимо картину: домовина з бабусею, люди, сльози… Зайшовши, вже не так просто і вийти звідти було... Люди чекали приїзду священика. Ми мали з собою «Псалмоспіви» — що ж, почали співати. Валентин став заповнювати паузи Божим Словом, яке стосується живих. І дочка померлої каже: «Давайте для нас, живих, а прийде інший — то для мертвих проведе…» Люди слухали, ставили запитання. Таким чином у домі плачу провели маленьку євангелізацію.
У другій половині березня я їздила в м. Сколе наставником для студентів місіонерської школи «Голос надії». Протягом 5-ти днів вони навчалися особистому благовістю — як підходити до людей і заводити спілкування. Проповідували людям на вулицях Сколе та Стрию.
Після цього заїжджала додому провідати своїх рідних. Заодно випала нагода взяти участь в поїздці молодіжного хору у дві церкви на Волині — Любомль та Машів. Служила співом, віршем, свідченням.
Будівництво у нас продовжується, луцькі брати провели електрику, а команда з Машева приїхала штукатурити. Я продовжую служити на кухні, приїжджають на допомогу й інші сестри.
Наважилася йти на навчання в автошколу.
Приїхала послужити молодь з Волині. Ми з сестрами фарбували бордюри, дерева біля нашого будинку, а брати працювали на домі молитви. А в неділю співали на ринку, роздавали літературу.
У той же день на ніч приїхала інша команда — 10 чоловік з Івано-Франківщини. Ми разом відвідували людей, проповідували, співали в Каневі на базарі по різних установах. Їздили в Золотоношу. Також побували на горі, де перепохований Тарас Шевченко. В музеї заспівали для працівників кілька пісень, між піснями благовістили Слово. Екскурсовод вирішив безкоштовно провести для нас екскурсію.
Одної неділі нас відвідав Олександр Курченко зі своєю командою. Проповідували з ними на ринку. Слава Богу за братів і сестер, які є хорошою підмогою. Дякую Богу, що дає сили служити, попри різні обставини.
Молодіжок зараз не проводимо, тільки коли приїздять гості, то запрошуємо молодь на спілкування. Продовжуємо проводити богослужіння на квартирі. Роздаємо літературу і газети, коли приходить новий випуск. Поки маємо час, користуємось.