«Чому сьогодні всі про Бога говорять?»
У нас в Золотоноші саме найкраще іде робота із дітками і відвідування людей по домівках. Для нас є великою радістю бачити серця що змінюються.
На минулому тижні ми знову відвідали Антоніну Миколаївну, з якою ми знайомі уже понад три роки (мама хазяйки «Маєтку», приміщення, яке ми орендуємо для служіння і дитячих клубів). Коли зайшли до неї до дому то нас вразило, що вона познімала усі ікони зі стіни, а їх там було досить багато, тільки один хрест лишився. В ході спілкування вона сказала, що зрозуміла, що молитва до ікон — марна. Антоніна Миколаївна перестала читати містичну літературу, а стала читати Біблію, і якщо щось не зрозуміло, то вона перечитує декілька разів одне і те ж, поки не зрозуміє. В кінці спілкування вона захотіла помолитись молитвою покаяння і коли вона молилась то її чоловік також повторив цю молитву.
Дітки слава Богу постійно приходять на клуб. Ми з ними стараємось по різному проводити час: Біблійні уроки, ігри, рукоділля, музика, а інколи і просто спілкування за столом (тортик і чай). Сердечка відкриті для Євангелія, хоч вони і гіперактивні дітки!
У січні ми хотіли провести лялькові вистави на різдвяну тему «Найцінніший подарунок», але нажаль директори шкіл і дитячих садочків не дозволили нам. Школи у нас поки що закриті для будь-якої роботи з дітьми. Почали підготовку до весняного дитячого табору який плануємо провести на пасхальну тематику.
Також у нас була можливість провести євангелізацію із допомогою братів із Сумської області, зокрема, Олександра Курченка, а також приїжджав Валентин Ковальський і Валентина Готь із м. Канів. Ми роздали понад 500 газет і 1500 буклетів. Брат Олександр проповідував у мікрофон на ринку і центральній площі. Багато людей не сприймали, хтось казав «ненормальні», а дехто навпаки зупинявся послухати. Повз мене проходили дві жінки, і я почула їхню розмову. Одна жінка сказала: «Не розумію, що сьогодні за день, що всі про Бога говорять?»