«4 найважливіші речі»
Мала поїздку у Вінницю на дводенну конференцію для відповідальних за дитяче служіння. Ця конференція послужила великим благословенням для мене. Особливо зачепила і вкотре змусила замислитися тема душеопікунства. Це те, що вкрай важливо сьогодні розвивати у церквах.
У нас у Смілі відбулася обласна звітна конференція під гаслом «Будь взірцем!» Про свою роботу звітували всі відділи нашого об’єднання.
Робили церковний виїзд на природу. Як завжди — це особливо приємний час у спілкуванні з братами і сестрами. Майже завжди з нами їдуть також люди, які не належать до церкви. Найбільш цікавим і корисним було спілкування біля вогнища про виховання дітей — не хотілося розходитися.
З Божою допомогою організували і провели обласну вчительську конференцію під назвою «Господь — поміч моя!» Ключовим віршем конференції був один із моїх улюблених віршів Біблії: «Я все можу в Тім, хто мене підкріпляє» (Фил.4:13). Я проводила на цій конференції воркшоп, де ділилася розробленими уроками, ідеями, наочностями.
Одна з дуже приємних подій, які сталася у нас за цей час — це весілля. Адже останнє весілля було в нашій церкві досить давно. А оскільки наречена ще й наша сусідка, то для нас це було практично сімейне свято. Шкода тільки, що через хвороби дітей не змогли бути всією сім'єю.
Через хвороби непросто було знаходити час, сили і можливості для служіння, але, дякуючи Богові, нам усе ж вдалося провести дитячу євангелізаційну програму, яку ми назвали «4 найважливіші речі». 4 істини, які вивчили діти, це: «Бог мене полюбив, і хоча я згрішив, Ісус за мене вмирав, і я життя з Ним обрав». Наше бачення — щоб якомога більше дітей почули Євангелію, навчилися молитися, познайомилися з Біблією та церквою, відчули Божу любов до себе. Також були майстер-класи, ігри, змагання, смаколики та подарунки.
Разом з іншими сестрами з нашої церкви організували зустріч для мам. Прийшли жінки з нашої церкви і деякі мами учасників наших дитячих зустрічей. Спілкувалися про роль матері в сім’ї, суспільстві, її вплив на дітей. Ділилися своїми переживаннями. А також був майстер-клас із виготовлення мила. Це було цікаво, приємно і корисно.
Щиро вдячна Богові, що можу бути частиною Його волі на цій землі. Знаходячись у лікарні з дочкою, спілкувалася з іншими мамами, чула багато тяжких історій про хвороби дітей, свідчила про Божі відповіді у нашому житті, просила жінок, щоб шукали Бога, молилися, читали Боже Слово.
Людмила Демчук, Черкаська область, уривок з листа