14-16 квітня в туристичному селі Веліка поблизу м. Пожега пройшов християнський табір для 45 дітей війни з України. Протягом трьох днів разом із дітьми ходили в гори, грали в активні ігри, багато говорили про Біблію, воскресіння та стосунки з Богом.
Сестри Тетяна і Анна Бірюкові тридцять днів провели в Маріуполі під постійними обстрілами та бомбардуваннями. До вашої уваги їхня розповідь про пережите.
2 лютого на духовній раді міста вирішили провести молитву в центрі Канева за спасіння України. Домовилися на 24 лютого і погодили в міській раді. Цього ж дня розпочалася війна і оголошено воєнний стан...
Учора вранці поїхав у церкву. Дівчата-героїні складали пайки (хліб, крупи, консерви, солодощі, овочі), які я мав відвезти людям. Потрібно було трохи почекати, тому вирішив допомогти їм пакувати. Поставили мене на хліб...
Пастор церкви м. Київ Сергій Вознюк разом із сім'єю від початку війни виявився заблокованим у своєму заміському будинку в Бучі. Про страшні години й дні блокади та про чудесне звільнення розповідає у своєму щоденнику донька пастора Вікторія Вознюк.
Усі разом ми в Петропавлівці допомогли майже сотні біженцям, допомогли одиноким людям похилого віку, багатодітним родинам і людям, які потрапили у складні життєві обставини. Продовжуємо підтримувати наших захисників.
Юрій та Юлія Саньки, що проживають у Рівному. У них народилося троє синів. У січні 2018 року раптово погіршилося здоров’я середнього сина Тимофія. Через кілька днів лікарі встановили невтішний діагноз: гострий лімфобластний лейкоз...
Немало часу доводиться працювати фізично — не тільки у нашій церкві, а й в інших. Нещодавно допомагав у с. Ямпіль, а перед цим — в с. Краснопілля. Також у с. Грунівка. Це також важлива і необхідна праця для поширення Божого Царства.
Ми взяли з собою на хрещення двох молодих людей, які вже деякий час відвідують богослужіння. І коли був заклик, вони відгукнулися зі сльозами на очах. Ось так — їхали хрестити одного брата, а повернулися з трьома людьми, які ввійшли в завіт із Господом.
Перед від’їздом із Котельви на богослужінні згадували Божі милості, слухали свідчення друзів та знайомих. Розуміємо, що час було проведено не дарма, є плід. Але зараз — нова сторінка і бажання служити з ще більшою старанністю!