Найцінніше на Землі — життя, яке можна втратити за мить, незалежно від того, скільки вам років і яке у вас здоров’я. 20-річна Лілія Простопчук із м. Луцьк відчула це у своєму житті й тепер переконана, що завтрашній день не в наших руках.
Будучи зламаним фізично, важко залишатися сильним духовно — не розчаровуватися, не нарікати на Бога і долю, не ставити на собі хрест. А навпаки — навіть в такому положенні працювати, служити іншим, мріяти і у вдячності сприймати життя як Божий дар.
В кінці літа проводили для підлітків табір з виїздом до лісу. Наша ціль була — показати Божу любов через дружбу. Ми разом навчалися, співали, грали в ігри… Але основний акцент ставили на особисті стосунки. В кінці усім дуже не хотілося розлучатися.
Цієї осені вийшов переклад Біблії на сучасну хорватську мову. Книга вже зацікавила багатьох, ми також замовили собі певну кількість і тепер маємо можливість ділитися з іншими. Таким чином залучили деяких невоцерковлених людей, щоб разом читати Біблію.
Наша команда вирішила запустити благодійний проект «Божий школярик — 2020». В рамках заходу зібрали кошти і закупили канцтовари для дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей. Більше 50 дітей отримали шкільний набір, дитячу Біблію та журнал.
Цього літа в області почалися масштабні пожежі. В результаті — близько 500 згорілих будинків, щонайменше 11 загиблих і понад 2000 евакуйованих жителів. Не буває чужої біди! Багато людей прийшли на допомогу постраждалим і церква не лишилася осторонь.
В кінці літа через певні обставини мене обрали пастором у м. Сколе, а також призначили відповідальним за працю місії у Львівській області. Тож до місіонерських та церковних справ у Жидачеві додалося багато інших обов’язків. Словом — ніколи нудьгувати...
Гарним закінченням літа для нас став дитячий табір, який провели на території школи. Через карантин непросто було дістати дозвіл. Але все ж нам вдалося, бо якраз почалося послаблення обмежень. Нові виклики — нова благодать від Господа...
Два роки тому багатодітна сім’я Федоруків потрапила в автокатастрофу в Криму. Автомобіль із двома дорослими та сімома дітьми злетів із траси і перевернувся. Дивом усі залишилися живими, а тепер прославляють Бога, згадуючи цю аварію.
Лучани Петро та Яна Синюки — 10 років свого життя посвятили місіонерству. 6 років були в Криму та майже 4 — у Хорватії. Разом з ними — п’ятеро їхніх дітей, старші активно допомагають. Заради служіння на Балканах залишили бізнес та вивчили хорватську мову.