Зовнішній і внутрішній світ
Наше зовнішнє життя — лише відображення наших внутрішніх перемог або поразок. І Боже Слово, особливо Новий Заповіт, звертає більшу увагу саме на внутрішній світ людини, а не на зовнішній: «А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом» (1Петр.3:3,4); «…щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім, щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях…» (Еф.3:16,17); «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Пр.4:23); «Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує» (Пр.20:27); «Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить… Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги» (Мт.15:11,19); «Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться», «Божеє Царство всередині вас!», «Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім» (Мт.6:33, Лк.17:21, Рим.14:17); «Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його» (Iв.7:38).
Отже, те, що відбувається всередині нас, і визначає наше життя. Щоб мати успіх у зовнішньому житті, потрібно насамперед берегти свій внутрішній світ. Помилка, яку робить більшість людей — влаштовують спершу своє зовнішнє життя — матеріальний успіх, кар’єру, престиж… І найчастіше — за рахунок внутрішнього. Якось один чоловік хвалився, що має і те, і те, і те… А мій брат послухав і сказав: «Це все ти маєш за рахунок чогось, чим ти пожертвував!» Важливіше часто не те, що має людина, а те, чим вона пожертвувала заради цього. А жертвують — своєю чесністю, своїм шлюбом, своїми дітьми, своїми силами та здоров’ям, своїм служінням…
Чому ж так відбувається? Справа в тому, що коли ми вранці прокидаємося, зовнішній світ кричить і вимагає нашої уваги! А внутрішній світ — тихо чекає... Або навіть тихо стогне. Якщо успіх зовнішнього життя бачать усі, то спустошення внутрішнього — бачимо тільки ми самі. Зовнішні поразки важко приховати, а внутрішні — дуже легко, наприклад, за гарною релігійною посмішкою. Зовнішнім багатством захоплюється багато людей, а внутрішнім багатством захоплюються лише мудрі.
Більша частина зовнішніх успіхів якраз і досягається через вижимання останніх соків із внутрішнього світу. Але ж внутрішні сили не безмежні. Якщо їх не поповнювати, то не можна постійно звідти черпати. А якщо ми беремо більше, ніж вкладаємо, то настає момент повного банкротства. І його вже приховати не вдасться! Ми часто кажемо: «Був такий хороший брат — і раптом упав. Була чудова сім’я — і розпалася…» Це не «раптом» — всередині там вже давно було порожньо, просто за зовнішньою оболонкою цього не видно. Усередині вже давно все було спустошено й випалено! І ніколи не поповнювалося з Божих джерел…
Як часто, потискаючи чиюсь руку, ми бачимо перед собою благочестиву посмішку... І іноді навіть не здогадуємося, що це лише зовнішня оболонка давно спустошеного серця. Можливо, це останнє рукостискання перед повним провалом!
Сергій Вітюков