За мить до перехрестя
Уявіть собі, що ви під’їжджаєте до перехрестя, яке регулюється знаками ПДР, скажімо, світлофором. Горить червоний сигнал, і ви прекрасно розумієте, що це значить. Більше того, ви, як свідомий, порядний і законослухняний громадянин, цілком серйозно настроєні адекватно реагувати — і тиснете на гальма свого автомобіля. Вам абсолютно непотрібні неприємності у вигляді ДТП, розбитої машини, чи, не дай Боже, травм власного чи чийогось здоров’я.
Усе логічно й правильно, правда ж?
Але дозвольте додати декілька штрихів до нашої ідеальної картини. Скажіть, що відбудеться далі на нашому перехресті, якщо гальмівна система дуже давно не ремонтувалася й просто не працює? І гума на колесах не відповідає сезону й зовсім «лиса»? А ще ми наближаємося до перехрестя надто швидко, і за двадцять метрів до нього на табло все ще 100 км/год?..
Ви вже здогадалися, до чого я веду?
Так, ситуація зрозуміла навіть тим, хто ніколи не сидів за кермом. Суть історії в тому, що перехрестя ми проїдемо саме так, як нам дозволять усі перераховані умови!
Щоб уникнути неприємностей і проїхати спокійно, без зайвих пригод, не достатньо бачити світлофор і розуміти, що означають його кольори, не достатньо навіть щирого бажання дотриматись правил. Є ще деякі досить важливі речі, ігноруючи які, ми можемо створити катастрофу як для себе, так і для інших людей.
«За мить до перехрестя» ми стаємо залежними від усіх чинників, які передували ситуації.
Я пам’ятаю, коли посеред осені раптово вдарив мороз і випав сніг, а я не встиг поміняти гуму на колесах своєї автівки. І ось, приклавши всі зусилля і досвід, усе бажання проїхати гарно й спокійно, тільки чудом вдалося уникнути аварії. Я до сьогодні пам’ятаю неприємне відчуття, коли кермо перестає реагувати на твої дії й авто живе «своїм життям», і ти нічого не можеш зробити, опинившись у повній залежності від ожеледиці й літньої гуми на колесах машини…
А тепер подивімося на наш сюжет як на аналогію того, що відбувається в нашому житті, на перехрестях наших доль, а зрештою — це торкається й вічності наших душ…
Ніхто не планує й не бажає катастроф у своїй долі. Усі перехрестя свого життя ти хотів би проїхати спокійно, без каліцтв і біди.
Підліток, беручи сигарету чи склянку пива, зовсім не має наміру в 22 роки стати хронічним п’яницею.
Одружуючись, молоді люди не планують розлучення, як і регулярних скандалів, бійок чи зрад.
Народжуючи дітей, ми хотіли б, щоб вони виросли порядними людьми й мали щасливу долю…
Навіть йдучи в бізнес чи політику, дехто щиро хотів би допомагати іншим, робити добро, не красти й не зраджувати друзів і країну.
Ми не плануємо наших хвороб, і нам зовсім не хочеться помирати… Або ж прийти до такого стану, коли не хочеться жити…
Так, ми говоримо про залежність від передумов, які ми так часто ігноруємо, та саме вони визначають, як ми проїдемо чергове перехрестя, і як взагалі пройде наше життя!
Ми не здатні любити, якщо серце порожнє і в ньому давно ніхто не наводив порядок.
Ми не можемо зупинитися навіть перед страхом наслідків своїх учинків!..
Чому? Діє той самий закон — передумови визначають твою траєкторію на кожному перехресті. Якщо серце занедбане, не з’єднане з Богом вірою в Ісуса Христа, не очищене від гріховних думок і бажань, не змінене Божим Духом — ти приречений: ці надважливі передумови визначать твою долю.
Але є ще один момент, який кожному з нас доведеться прожити особисто, — після смерті стати перед Вічним Богом. Так, наша душа — вічна, і одного разу закінчиться це тимчасове земне життя, і вічність стане реальністю для тебе.
До речі, як ти плануєш провести вічність? Правда, як?
Ніяк? Зовсім не плануєш? Не віриш у вічність? Можливо, розраховуєш, що якось воно буде?
Не варто розраховувати на «якось воно буде».
Подбай сьогодні про своє завтра. Подбай про вічність своєї душі. Нехай чисте серце, світлий розум, щира й глибока віра в Бога будуть визначальними чинниками твого життя й твоєї вічності!