Я не хочу читати Біблію!
Здається, це ж так просто — ось вона лежить перед тобою, просто розгорнув її і почитав хоча б декілька хвилин. Ти ж знаєш, що це важливо, що це Слово Боже, що це шлях до духовного росту, до спілкування з Богом. Але ж ні — не хочеться. Інші книги можеш читати годинами, на фільм дві години не шкода, для інших справ час знайдеш, але коли мова заходить про цю Книгу, то… Чому так?
Напевно, тому, що це не просто книга, а Боже Слово. Розумієш, що це означає?
1. Це складна Книга.
Її інколи важко розуміти, треба напружувати мозок, аналізувати й думати, запам’ятовувати імена, місця, історії, розуміти жанри, особливості поезії, визначати значення слів і понять, зрештою — ставити запитання й молитовно шукати на них відповіді. Це все означає, що потрібен час і зосередженість, нероздільна увага, а не хапатися за безліч справ і одночасно заглядати в різні додатки. Це книга не для розваги, а для пізнання Бога та самопізнання. Тут не вийде просто поставити вподобайку і прогорнути далі, як ми часто робимо через лінь, недисциплінованість і нетерплячість.
Іван Франко якось сказав:
Книги — морська глибина.
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перла виносить.
Якщо це правда щодо звичайних книг, то тим більша правда стосовно Біблії.
2. Це свята Книга.
Грішній людині важко її читати. Бо насправді Книга читає її саму — і часто це веде до смирення, розуміння власної обмеженості, гріховності, потреби в перемінах, а нам цього не хочеться. «Я просто хочу думати, що я добрий, і жити собі спокійно далі. Я просто хочу жити так, як хочу, і щоб мені ніхто не вказував». Гріх усередині людини противиться й бунтує, адже на сторінках Біблії — протиотрута від нього. Гріх засліпляє, а лише чисті серцем будуть бачити Бога. Ось чому сповідання гріхів та розкаяння обов’язкове, інакше ти не читатимеш цієї книги або ж гріх спотворить сприйняття і ставлення до неї. Ти можеш перетворити читання в суху дисципліну й законництво, вивчити сотні віршів напам’ять і знати весь зміст, але не для себе, а для когось, не для смирення, а для гордості, не для перемін, а просто заради знання.
3. Це страшна Книга.
Вона страшна не для нас, а для диявола, бо відкриває Бога й веде до освячення. Ворог душ людських зробить усе можливе, щоб ти її не читав: «треба трішки більше поспати, бо ж я так втомився вчора», «треба перевірити, що там в новинах, соцмережах і як там збірна зіграла», «треба прогулятися, бо така гарна погода», «я надто втомлений і очі злипаються, тому треба лягати спати», «я не маю часу, бо є інші важливіші справи», «та я вже читав її, там нічого нового», «та я ще того, що знаю, не виконую, то навіщо мені нове читати», «я нічого не розумію», «я погано себе почуваю», «мені соромно, бо давно не читав». А ще улюблений обман диявола: «я маю захотіти читати, а поки в мене немає таких почуттів, то я не буду лицемірити й змушувати себе до цього». Ти завжди будеш чути ці фрази у своїй голові від першої, а не від другої особи.
Кожен раз, коли ти читаєш чи слухаєш Біблію, відбувається духовна боротьба. Тому що є ворог, який хоче вкрасти Боже слово, засліпити твій розум, пожерти твою віру, відволікти тебе на другорядне, обманути й погубити тебе. Він добре знає, що це не проста книга, а Слово Боже, яке змінить тебе і вплине на інших людей.
Ось чому читання цієї книги не таке, як читання інших книг. Біблія — це складна, свята й страшна книга.
Що ж робити?
Молися кожного разу перед тим, як починаєш читати цю Книгу, а особливо тоді, коли не хочеться цього робити. Ми надто слабкі, обмежені, грішні, щоб самотужки справитися з цим.
Молися під час читання цієї Книги, щоби Святий Дух дарував відкриття й допоміг зрозуміти її зміст. Істину неможливо пізнати самому — її має відкрити Сам Бог.
Молися після того, як прочитав чи почув щось із Біблії, щоби Бог допоміг застосовувати це в житті.
Якщо ти не сплануєш час, місце й не вибереш план для читання, то, скоріше за все так і не почнеш читати, бо будеш керуватися емоціями чи обставинами.
Раджу прочитати Псалом 118. Найдовший псалом, який повністю присвячений власне Божому Слову. Можливо, ти прочитаєш його не за один раз, але зроби це. Подумай над образами, які використовуються для опису Божого Слова. Зверни увагу, як часто автор псалму молиться: «Відкрий мої очі, щоб я бачив красу Твого Закону» (18), «Душа моя гнеться до пороху, але за Словом Своїм оживи Ти мене» (25), «Дай мені розуміти дорогу Твоїх наказів» (27). А особливу увагу зверни на ось цю молитву: «Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх» (36). Очевидно, що були моменти, коли серце псалмоспівця не дуже горнулося до Писання, тому він молиться, щоб розуміти Слово й щоб воно оживило його. Вивчи благання цього псалму й зроби їх особистими. Можливо, навіть варто виписати деякі з них на першій сторінці Біблії, що я і зробив, щоб повертатися до них знову й знову.
Будь чесним із собою і Богом. Признавайся, що тобі не хочеться читати Біблію. Молися за це, не чекай ідеальних обставин. Іди до Слова Божого, бо це не ти говориш з Богом, а Він говорить до тебе і повертає твоє серце до Себе.
Бог обережно ніс цю унікальну Книгу через тисячі років (хоча Біблію неодноразово намагалися заборонити), щоб дарувати її саме тобі. У ній ти знайдеш найбільший скарб — Бога. Він робить це тому, що любить тебе і хоче, щоб ти міг пізнати Його й любити у відповідь.
Ти не любиш читати Слово? Але Слово любить тебе! Саме тому Слово втілилося, щоби бути поряд із людьми. Воно було розіп’яте — настільки грішні люди не хотіли Його «читати». Однак Слово живе та діяльне. Його не ув’язнити, воно сильніше за смерть і дарує життя, воно непохитне й стоятиме вічно — і тому воно досі поряд із тобою.
Творець задумав тобі Книгу.
Цар видав тобі Накази.
Батько написав тобі Лист.
Коханий залишив тобі Листівку.
Друг прислав тобі Повідомлення.
Бог подарував тобі Себе через Слово.
Андрій Савич, slovoproslovo.info