Що буде завтра?

31.01.2024
0
605

Думаю, у кожного з нас виникало запитання: «А що буде завтра? Що буде в моєму майбутньому?» Чув передноворічну проповідь одного брата, який сказав: «Усі запитують: а що буде завтра — уже в новому році? А я вам скажу, що завтра буде понеділок, першого січня». Звісно, це був жарт. Тож я хотів би пороздумувати над тим, що чекає людину завтра, і чи я можу заглянути у своє майбутнє?»

«Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність» (Пс.36:37). Зазвичай Слово Боже вчить нас дивитися за собою. Бо Бог знає нашу людську природу, яка хоче дивитися за кимось іншим, в іншому знайти якийсь недолік (якусь скіпку), не бачачи у власному оці колоди. Але тут Давид радить дивитися на праведних і наслідувати їх, бо майбутнє належить таким людям.

Нам цікаво, що буде завтра. Так влаштовані люди. Одного разу апостоли поставили Христу подібне запитання: «Господи, скажи нам, а коли це буде? І яка буде ознака Твого приходу й кінця віку?..»

Як дивимося в майбутнє? Порозважаємо про три погляди на день завтрашній.

Погляд зі страхом

У Євангелії від Луки, 21:26, є опис очікування  майбутнього: «…коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться». Люди будуть у особливих переживаннях і в особливій тривозі, будуть мертвіти від страху, але не від страху того, що вже сталося чи відбувається, а від очікування того, що прийде.

Більше шести мільйонів українців нині за межами України. Хтось через страх за себе й майбутнє своїх дітей. А хтось виїхав із доволі безпечних регіонів, бо не знав, що може статися далі, і боявся цього. Хочу зазначити, що страх — це нормальне відчуття, це реакція, закладена Богом у людину для її самозбереження. Але коли він хапає своїми лещатами настільки цупко, що людина не може себе контролювати, — це небезпечно. Коли страх стає настільки сильним, що сковує душі людей, і вони мертвіють від страху перед тим, що ще не сталося, — це нездоровий страх.

Хвилюючись про те, що буде, ми намагаємося заглянути в майбутнє, а тому уважно слухаємо пророчі  слова тих, хто на зібранні каже: «Так говорить Господь…»  

Іноді в коментарях до новин або в розмові зі свідками різних подій звучить: «Немає майбутнього, немає перспективи…» Проте  пророк Ісая промовляє від  Господа: «Так говорить Господь, Святий Ізраїлів… Питайте Мене про майбутнє…» (Іс.45:11). Тож хай страх не керує нами, нашими емоціями, нашими почуттями. Пам’ятаймо, що на нас дивляться люди, дивляться сусіди, бо вони знають —  у нас є впевненість у завтрашньому дні.

Погляд — не думати про майбутнє

Є люди, які не думають про своє майбутнє. У книзі Плач Єремії так написано про єврейський народ, який названо єрусалимською донькою: «Нечистість її на подолках у неї. Вона не згадала свого кінця…» Тобто вона не думала про своє майбутнє, а тому дуже низько впала.

Це не вихід — ховати, як страус,  голову в пісок, коли небезпека. Думати про майбутнє потрібно, і не просто думати, а й робити щось, щоб впливати на те, що буде з тобою.

Історія Ісава показує, що може статися з людиною, яка не думає про майбутнє, а намагається негайно задовольнити свої забаганки, легковажить майбутнім. «Я хочу поїсти, мій шлунок вимагає — уже хочу, а первородство — забери його собі. Якове, я голодний, що мені з цього первородства? Дай мені зараз посьорбати цього супу, бо я помираю. Майбутнє батьківське благословення – воно ще далеко, а їсти хочу зараз…» (див. 1М.25:30).

Він жив теперішнім днем, тож згодом дуже пожалкував за свій вчинок…

Євангеліст Матвій передає  слова Христа, що останні  дні існування людської цивілізації  нагадуватимуть дні перед потопом, дні Ноя. Особливість цих днів, особливість поведінки людей — «не думали», що може статися завтра. Фраза «Що буде всім, те й мені» — абсолютно не доречна, коли мова йде про Вічність — із Богом чи без Нього.

Погляд із радістю в майбутнє

У книзі Приповістей описано доброчесну жінку, яка з радістю дивиться в майбутнє, або в іншому варіанті перекладу: «…вона завтрашній день зустрічає з усмішкою» (Пр.31:25). Такий погляд у майбутнє —  правильний погляд…

Що дає допомагає нам саме  так дивитися на завтрашній день? Нам належить «сьогодні»,  завтра не в наших руках.  Пригадайте біблійний приклад про фермера, у якого вродив чудовий урожай. Він будував далекоглядні оптимістичні плани, але Бог називає його нерозумною людиною, яка не знає, що завтра  її життя закінчиться.

Що допомагає впевнено, із усмішкою дивитися в майбутнє? Виявляється — це знання!

Сучасна людина надзвичайно озброєна знаннями, хоча більшість із нас просто переповнена інформацією.  Інтелектуал Савл, а пізніше — апостол Павло знав багато, бо вчився біля ніг відомого філософа Гамаліїла, який почерпнув свої знання від ще відомішого вчителя древності — Сенеки. Проте не на ті знання він опирався,  вважаючи їх за сміття. Основою його оптимізму щодо майбутнього було знання, пізнання Того, у Кого Павло увірував: «…бо знаю, в Кого я ввірував та впевнився, що має Він силу заховати на той день заставу мою» (2Тим.1:12). Тож і в іншому листі  він стверджує: «Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!» (Рим.8:38-39).

Слова «знаю»,  «пересвідчився», «впевнений» свідчать не про емоційний сплеск релігійності,  а про глибокий внутрішній досвід,  набутий протягом життя у  вірі. Саме в цьому була перевага Павла, і в цьому наша перевага. У цьому наша радість і наш оптимізм, а також здатність із усмішкою дивитися в завтрашній день. Господь запевняє нас, що з Його руки ніхто нас не зможе забрати.

Чи можемо ми мати владу над майбутнім?

Питання доволі неоднозначне. Якщо говорити про минуле, то ми не маємо шансу змінити його — жодного кроку, жодного слова, жодної думки.

Чи можу я якось вплинути на своє майбутнє? Чи можу я робити щось, що суттєво впливатиме на моє завтра? Відповідь — так.  До речі —  історія земного буття в Бога давно завершена,  але ми поки що в проміжку буття, який називається — час. Ми рухаємося дорогами наших планів і сподівань, інколи забуваючи про майбутнє.  «І для твого майбутнього є сподівання, говорить Господь» (Єр.31:17), «бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію» (Єр.29:11).

Я  щасливий, що знаю  такого Бога, Який тримає  моє майбутнє, воно в Його  руках. Ще до закладин світу в Його руках було й  твоє життя, твоя доля. На  майбутнє, яке тебе чекає завтра, ти можеш вплинути сьогодні, якщо вірою приймеш Ісуса у своє серце.

Це означає — щире визнання своїх гріхів й визнання того, що вони прощені Христом. Це нова можливість вплинути на майбутнє, отримати шанс, щоб почати все знову, із чистого аркуша. Крок до Ісуса, глибока жива віра в Нього реально впливатиме на майбутнє не тільки земного буття, але на майбутнє у Вічності з Ним.

Бо лише з Господом ми пройдемо, лише з Його силою, благодаттю та Його Духом ми матимемо відвагу дивитися в майбутнє з усмішкою. Він сказав: «З Моєї руки вас ніхто вихопити не зможе» (Ів.10:28).

Із Ісусом сьогодні та завтра, а також із усмішкою зустріти Вічність…   

Микола Синюк

 



Додати коментар

Пожертвувати