Повикидайте старе перед новим
Є така традиція — викидати старі речі під Новий рік. Натомість — придбати нове і гарне, щоб через рік… воно знову стало предметом для викидання.
Проте ідея, закладена у заголовку, має дещо інше спрямування. Бог, звертаючись до вибраного народу, обіцяє Свою прихильність та благословення, за умови дотримання Його заповідей: «Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати…» (Левит 26:3), то Бог дасть надмір усього — достатньо урожаю, щоб прогодувати себе більше року. А коли вродить наступний урожай, то доведеться викинути старий, щоб звільнити місце для нового (Левит 26:10). Такі обітниці Божі для тих, хто дотримується Його Слова.
А який урожай нашого життя за рік минулий? Що зібрали, законсервували у пам`яті, засолили про запас, а що потрібно рішуче викинути? Одна з особливостей передсвяткових приготувань — навести лад у домі, розставити всі речі по належних місцях, позбавитися від непотрібного мотлоху.
Отже, з чим варто розпрощатися у передсвяткові дні? Найперше — позбутися старих образ. Вони, як реп’яхи, чіпляються за нашу пам’ять і норовлять насіятися на нових етапах стосунків з ближніми. Вони щемлять і постійно нагадують про себе. Їх можна пригладити, зірвати верхівку, але вони вперто, як пирій на грядці, гострими пагонами вилазять знову. Рішуче виполюємо і викидаємо геть!
Наступне — радикально покінчити з часотратством. Чи чули ви коли-небудь, під Новий рік фразу: «Цей рік щось дуже довго тягнувся»? Навпаки, постійно чуємо: «Ти дивися, вже року немає — як один день пролетів!» Часу — не повернути, не купити, не позичити. Його можна тільки витратити. Як? Це питання ставлю собі, заповнюючи останні сторінки щоденника-2019. «Цінуйте часом» — апостол Павло. У список надважливих цінностей вносимо пункт «витрати часу»: а, б, в, г… Що стане головною статтею витрат Божого ліміту часу? Варто пам’ятати — час проведений за вивченням Біблії, молитвою, спілкуванням з сім’єю вдома і друзями в церкві — це не втрачений час, це інвестиції, які обов’язково себе окуплять!
Будуймо стосунки — не віртуальні, з сотнями друзів, а реальні, що вимагають нашої особистої присутності, нашого слова, нашої усмішки чи сльози. Церква — це не кількість годино-зібрань, це мій діяльний вклад у служіння Тілу Христовому, мої стосунки з Богом.
«Повикидаєте старе перед новим» — це передбачає особливо шукати Божого лиця, шукати пізнання Його Слова, а отримавши — триматися за нього і втілювати у практичному житті.
Ось такі роздуми — напередодні різдвяних свят. Сердечно вітаю вас, друзі, зі світлим Народженням Ісуса Христа, з Новим роком! Миру і спокою у ваших родинах! Нехай Різдвяна зоря осяває усі шляхи у наступному році.