Послання відчаю та надії

28.06.2022
0
276

Багато настроїв у соціальних мережах я сьогодні поділяю на три категорії:

1. Усе погано.

2. Усе не так погано.

3. Усе буде гаразд.

Саме сьогодні мені не подобаються всі три варіанти. Перші — панікують. Другі — недооцінюють. Треті — переоцінюють. І одразу відповім: я не найрозумніший, який — над усіма. Щодня я впадаю в ту чи іншу крайність.

Коли я був у Києві за тиждень до війни, то зіткнувся з дивним парадоксом. Як тільки приземлився й пройшов паспортний контроль, відразу побачив, відчув, що в цьому місті щось змінилося. Повітря можна було різати ножем. Відчувалося повсюдне напруження, яке одночасно пригнічувалося й заперечувалося.

Багато хто розумів, що реальність війни — зовсім не абстрактна категорія, проте усвідомлено вибирали жити так, ніби найгірше не станеться. Ну а як інакше, адже паніка — поганий союзник у житті… Через трохи більше тижня після моєї подорожі до Києва мені написали повідомлення з проханням про допомогу в транспортуванні вантажу-200…

Я не вважаю, що позиції «усе погано», «усе не так погано» та «усе буде добре» тепер корисні. «Усе погано» — паралізує для необхідних дій. «Усе не так погано» — змушує неправильно оцінювати реальність і не робити, можливо, правильних дій. «Усе буде добре» — може давати помилкову надію й спонукати до бездіяльності.

Коли пророк Ісая проповідував про падіння Єрусалима в 586 році до Різдва Христового, то це було послання відчаю та надії одночасно. Усе буде погано. Дуже погано. Усе буде добре. Він не скочувався в депресивний песимізм та наївний оптимізм. Це було послання відчаю та надії.

Я щодня бачу себе в безперервній внутрішній напрузі. Одна частина мене тільки й хоче підбадьорювати людей і говорити: «Перемога близько», «Усе буде», але друга частина мене тільки й хоче застерігати: «Найгірше попереду».

І потім я думаю: хіба сам хрест не є одночасним посланням відчаю та надії? Усе погано. Дуже погано. Божий Син буде розіп’ятий. Помре. Буде похований... Але на третій день Він воскресне з мертвих і переможе смерть. Обидва послання правдиві одночасно. Обидва мають звучати одночасно. Перша частина допомагає чітко оцінити реальність. Друга правильно оцінити остаточне майбутнє.

Чи може бути так, що для того, щоб далі твердо стояти на ногах, нам треба говорити про обидва послання одночасно? Усе погано. І все може бути набагато гіршим. Але врешті-решт усе буде добре. Не боятися говорити про погане, навіть якщо це може демотивувати людей, і не боятися говорити про хороше, навіть коли обставини не такі.

Тарас Тельковський

 

 



Додати коментар

Пожертвувати