Під якою зорею?

Сьогодні знову Свят-вечір. Це для тих хто шанує традиції, а для мене — час тихого спілкування з Іменинником. Тому, що День народження завтра. Його, Спасителя день. У вечірньому небі перша зірка заблищала.

«Ой радуйся, земле, Син Божий народився» — співаймо з колядниками, а ще — пороздумуймо, бо коли ще так легко і приємно думається, як не на Свят-вечір?

Нещодавно розмову почув: «Та ти під щасливою зорею народився, бач як нещастя обійшло стороною…». Це про того, хто з війни — не просто з війни, а з котла під Іловайськом — прийшов живим і неушкодженим…

Бувають такі зорі, а ще бувають зірки на ім’я Полин, або Чорнобиль, або просто зірка Мара, що гіркоту означає. Мара — це коли води багато, але пити не можна, гірка як чорнобиль-полин…

А ви — під якою зорею?

Я про ту, яку ще древній пророк Валаам бачив і промоляв, зітхаючи: «Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький! Сходить зоря он від Якова…»

Це — Господь, наш Спаситель, а День Його народження згадує цілий світ! Згадаймо і ми про Христа — зорю ясну і світанкову! Бо чи ж не Він осяяв нас Своїм світлом правди: «Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти світла…»

Як діти світла, як  воїни світла, як представники Церкви — Його Нареченої, «що вона виглядає, як досвітня зоря».

Світло народжує світло — Христос народився — славімо Його!

Микола Синюк