Коли народився Ісус Христос?

Народження Ісуса Христа мало великий вплив на історію — власне від нього ведемо літочислення. В англійському варіанті позначення «до н. е.» (до нашої ери) і «н. е.» (нашої ери) виглядають як «В. С.» (Before Christ — до Христа) і «A. D.» (Anno Domini — року Господнього). Хоча, як підрахували вчені, насправді Ісус Христос народився дещо раніше — у 7-4 році до н. е. Історичну помилку допустив римський монах Діонісій Малий (бл. 475 —550 рр.), який вираховував дату святкування Пасхи (Пасхальні таблиці) від народження Ісуса Христа. Його вважають винахідником «нашої ери».

Як відомо, 16 листопада 2017 уряд підтримав Законопроект №5496 про внесення змін до Кодексу законів про працю. Тепер в Трудовому кодексі в число неробочих днів внесене 25 грудня як Різдво і вилучено вихідний 2 травня. Зокрема, це зробили на прохання римо-католиків та протестантів. Отже тепер у нас не тільки два Нових роки, а й два Різдва…

Але звідки взагалі взялася ця плутанина? Чому саме 25 грудня? І чому в православній традиції ця дата перемістилася на 7 січня? Звідки взялися вирази «католицьке Різдво» і «православне Різдво»? Давайте спробуємо розібратися.

По-перше, зрозуміло, що жодна з цих дат не є справжнім Днем народження Ісуса Христа. Достеменно невідомо навіть пори року, коли відбулося Різдво. Логіка 25 грудня — чисто символічна: це найдовша ніч, коли закінчується зимове сонцестояння і «світло перемагає темряву». Також цю дату пов’язують із старозавітними пророцтвами.

А тепер — найскладніше. Відразу попереджаю: не так просто зрозуміти різницю у системах літочислення — за Юліанським та Григоріанським календарем.

Юліанський календар — найбільш вживаний календар протягом багатьох століть у західній Європі. Він був уведений Юлієм Цезарем у 46 році до Різдва Христового. Цей календар мав 365 днів у році й раз на чотири роки додавався ще один день. Календар починався з понеділка, і кожен сьомий день вважався святом. Найбільшим недоліком Юліанського календаря є його низька точність — кожні 128 років накопичується один зайвий день. Адже тропічний рік насправді триває 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд.

Григоріанський календар був запроваджений 1582 року папою Григорієм XIII. Він теж мав 365 днів на рік, але —набагато складнішу систему високосних років. День додавався, якщо рік кратний 400, в решті випадків — якщо кратний 4 і не кратний 100. Для чого ж було вигадувати новий календар? Крім того, що Юліанський давав серйозну похибку, причина, як не дивно ще й у церковній архітектурі! Різдво, яке завжди співпадало із зимовим сонцестоянням, стало підсовуватися ближче до весни, а Пасха — до літа. Це порушувало церковні канони. До того ж у багатьох храмах, за задумом архітекторів, у день весняного рівнодення промені сонця мали падати на визначене місце. Наприклад, у соборі святого Петра в Римі — на мозаїку.

Отже, за наказом папи Григорія XIII 4 жовтня 1582 року було оголошено 15-им жовтня того ж року. Новий Григоріанський календар зсував поточну дату на 10 днів і відразу виправляв усі накопичені помилки. У 1582 році Італія, Франція, Португалія, частина України й Білорусі (землі, які були в складі Речі Посполитої) перейшли на новий Григоріанський календар. А згодом — й усі протестантські країни Північної Європи. У Бельгії й Голландії 1 січня 1583 року настало відразу ж після 21 грудня 1582 року, тому все населення залишилося без Різдва. В Англії були акції протесту: «Поверніть нам наші 11 днів!» А уявіть власну реакцію, якби у вас забрали 11 днів життя!

У той час, коли цивілізований світ переходив з Юліанського на Григоріанський календар, у Московському царстві йшов 7090 рік — воно жило за ще древнішим Візантійським календарем. Останній був подібний до Юліанського, але літочислення велося від ймовірного створення світу — 5508 року до н. е. На Юліанський календар Росія перейшла тільки в 1700 році за особистим наказом Петра I. У той час розбіжність із Григоріанським складала вже 12 днів. Це створювало страшну плутанину — особливо для купців, які вели торгівлю між Європою і Росією. Лише в 1918 році Радянська Росія перейшла на Григоріанський календар, зсунувши дати на 13 днів вперед (у 1918 році після 31 січня відразу настало 14 лютого). І ось, здавалося б, нарешті всі помилки виправлені, але... Православна Церква з певних причин відмовилася переходити на новий Григоріанський календар. Тобто, виходить, що літочислення йде за Григоріанським, а свята — досі за Юліанським. Саме тому у нас до цього часу було два Нових роки, а тепер і два Різдва (за старим і новим стилем). До речі в кінці цього століття «православне Різдво» посунеться ще на один день вперед і буде вже 8 січня.

Цікавий факт: і на дореволюційних і на післяреволюційних календарях СРСР надрукована дата святкування Різдва — 25 грудня.

Дмитро Довбуш