Гімн про любов
(різдвяна версія)
Якщо я прикрашаю свій будинок гілками ялини, гірляндами й лампочками, але не розумію сенсу Різдва, то я лише декоратор.
Якщо я працюю з ранку до вечора на кухні, готуючи кілограми тортів, тістечок та особливих страв, запрошую гостей за ідеально накритий стіл, але при цьому в серці немає радості від народження Ісуса, то я лише кухар.
Якщо я працюю в доброчинних організаціях, співаю пісні в будинках для літніх людей і жертвую на благодійність, але при цьому не виявляю любові до своєї сім’ї, то все це безглуздо.
Якщо я прикрашаю ялинку блискучими ангеликами й зірочками, беру участь у тисячі свят і співаю в хорі, але не прийняв у своє серце Ісуса, тоді я не зрозумів, для чого було Різдво.
Любов до Ісуса припиняє роботу на кухні для того, щоб обійняти дитину.
Любов полишає прикрашування квартири, щоб поцілувати дружину.
Любов дружелюбна, незважаючи на стрес і брак часу.
Любов не заздрить красивому будинку сусіда.
Любов не кричить на дітей, що заважають, плутаючись під ногами, навпаки, вона вдячна, що вони є і що вони можуть вертітися під ногами.
Любов дає не тільки тим, які можуть повернути. Навпаки, з величезною радістю вона обдаровує саме тих, які нічого не можуть подарувати у відповідь.
«Любов усе терпить, усе зносить, всього сподівається, все переносить. Любов ніколи не перестає».
Подарунки забудуться і зносяться, торти будуть з’їдені, різдвяна ялинка висохне. Але подарунок Бога на Різдво в особі Ісуса Христа залишиться назавжди!