Два крила одного птаха
Хтось вдало зазначив, що молитва й читання Біблії — як два крила одного птаха. Якщо лише молитися, але не читати, є ймовірність захопитися містичними переживаннями й відхилитися від істини. Якщо лише вивчати й досліджувати, але не мати сердечної близькості з Автором Писання, виникає ризик перетворитися на «буквоїда».
Ось кілька запитань, які я найчастіше чую на цю тему:
— Чи не нудно весь час читати одну й ту саму Книгу?
— Приблизно так само, як кожного дня їсти свіжий хліб чи пити чисту воду.️ Це ніколи не набридне.Більше того, якщо пізнавати Біблію з молитвою, то навіть знайомі фрагменти кожного разу сприймаються по-новому й сяють незвіданими гранями!
— Що робити з незрозумілими місцями?
— Приблизно те саме, що зі смачною рибою: м’ясо їсти, а кості відкладати в бік.Якісь із цих текстів відкриються нам пізніше, а якісь — залишаться таємничими аж до самої вічності.Важливіше інше — ті заповіді, що мають стосунок до нашого практичного життя, як правило, дуже ясні й доступні.Питання лише в бажанні їх виконувати.️
— Скільки потрібно читати кожного дня?
— А скільки потрібно їсти? Напевне, доки не відчуєш себе ситим.Для мене орієнтиром є момент, коли я вже не просто сприймаю інформацію, але чую «слово, яке виходить з Божих уст» (Мт.4:4).Тобто відчуваю, що Господь хоче сказати саме мені, саме тут і саме зараз.
Такі миті — по-справжньому дорогоцінні.Тоді здається, що з деяких віршів чи навіть окремих фраз ллється світло, і вони неначе оживають.Пам’ятаю, що в дитинстві я просто підкреслював такі рядки й рухався далі, і лише згодом навчився зупинятися й роздумувати над ними, фіксуючи свої враження й міркування в спеціальний «молитовний» зошит.
Як говорив пророк: «Щойно надходили Твої слова, я їх споживав… Твоє слово було для мене радістю й натхненням мого серця, адже наді мною прикликалося Твоє ім’я» (Єр.15:16).Бо «усе Писання богонатхненне й корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності, щоби Божа людина була досконала, на всяке добре діло готова» (2Тим.3:16-17).