Чому Бог став маленьким?
Той, хто коли-небудь заходив у храм Різдва Христового у Віфлеємі, зауважував одну деталь — замість того, щоб увійти через пишні, парадні двері, паломники мусять зігнутися й протиснутися у низенький, тісний отвір у стіні храму, що служить входом. Тут ти мусиш схилитися, стати меншим, вклонитися…
А тепер про таке — чому Неосяжний Бог помістився в Тіло немовляти? Чому Всезнаючий учиться говорити? Чому Всюдиприсутній робить невпевнені кроки до мами Марії, до її простягнутих рук? Чому Всесильний потребує підтримки батьківської руки? Чому Всемогутній має дві руки, які можуть пиляти дерево в майстерні, але вони надто слабкі, щоб навіть захистити себе? Чому Творець сонця потребує тепла пелюшок? Чому?
Біблія пояснює, що відбулося в ці святкові дні: «…Він умалив (применшив) Самого Себе …ставши подібним до людини й подобою ставши, як людина» (Фил.2:7). Це святий апостол Павло дає розуміння того, що сталося з Богом, Який у Ісусі Христі став людиною. Бог став маленьким Дитям! А для чого?
По-перше, Бог став Людиною, став одним із нас, а тому став доступним, до Нього можна прийти, принести, як волхви, подарунки. «Не бійтеся…» — це були перші слова ангелів пастухам у полі. Хто боїться немовляти, яке не зможе себе захистити?
По-друге, Він тебе розуміє, незалежно від мови, якою ти звертаєшся до Нього. Йому не потрібен перекладач. Він Христос — Син Людський, Він для всього світу. Твій біль і твоя радість, твоя гіркота й твоя утіха, твої хвороби й твій піднесений настрій — усе близьке й доступне Його розумінню. Він наш Брат, уявляємо? «Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!» (Мт.12:50).
Розуміючи нас як людей, адже Сам Людина, Христос запевняє: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Мт.11:28). У полум’ї війни, серед руїн, у незатишних стінах чужого краю — Він може дати спокій. Він Сам був великим переселенцем і біженцем, Він розуміє, як тікати від згубного меча Ірода, не мати власного дому, хворіти й плакати…
У ці святкові дні Різдва й Нового року ми можемо прийти до Нього й принести подарунок Немовляті — Богу. Не потрібно замовляти квитки до Ізраїлю, не потрібно протискуватися у вузенький прохід у стіні Віфлеємського храму, не потрібно навіть виходити зі свого дому. Христос — на кожному місці, Він тут і зараз, незалежно від того, де ми перебуваємо — в Україні чи Польщі, Англії чи Німеччині, Болгарії чи Іспанії… Як до Нього прийти?
Там, де ти є, схили свої коліна, а можеш просто в думках (до речі, Господь чує думку так само чітко, як і слово) сказати так: «Господи, кажуть, що Ти став доступним і для мене, кажуть, що Ти даєш спокій і знімаєш тягар гріхів. Прости мої гріхи й допоможи далі жити для Тебе. У подарунок Тобі я приношу себе, свою долю й хочу, щоб надалі Ти керував моїм життя. Я хочу бути Твоїм сином (дочкою), братом (сестрою) і другом… Веди мене, Господи…»
Будьмо впевнені, Бог став Людиною, щоб бути поруч, Він почув твою молитву, Він зараз біля тебе…
Із Різдвом Христовим, із справді Новим роком разом із Ісусом Христом!